Ліс у пласкій упаковці

РЕЗЮМЕ

Одне дерево щосекунди: постачання імперії швидких меблів ІКЕА

ІКЕА – постачальник дешевих товарів у пласкій упаковці на будь-який смак, що здійснив революцію у способі виготовлення меблів і назавжди змінив умеблювання наших домівок. Однак, принцип «швидких меблів» від шведського гіганта вже протягом тривалого часу спричиняє тиск на ліси у всьому світі. ІКЕА – це найбільший споживач деревини та найбільша компанія роздрібної торгівлі дерев’яними меблями у світі. У 2019 її споживання становило 21 мільйон кубічних метрів деревини – дерева, викладені у лінію, могли б сім разів огорнути земну кулю. Earthsight підрахувала, що ІКЕА щосекунди споживає одне дерево, і щороку вирубує на два мільйони дерев більше, ніж попереднього.

Своїм успіхом компанія в основному завдячує експлуатації дешевої робочої сили та відносно недоторканих лісів у колишніх соціалістичних країнах. Така залежність спричинила безперервний потік скандалів. Від підкупу брутальної румунської таємної поліції комуністичної епохи до корупційних скандалів, пов’язаних із діяльністю компанії в Росії, ІКЕА не вперше стикається із неоднозначною реакцією. І навіть зараз компанія знаходиться під слідством у ЄС у зв’язку із ухилянням від сплати податків на мільярди євро.

Earthsight виявила, що ІКЕА є найбільшим споживачем деревини з України – країни, чиї пишні ліси є останнім прихистком для великих європейських ссавців, наприклад, ведмедя, зубра, рисі та вовка.

Протягом 18 місяців Earthsight проводила розслідування, щоб вивчити купівлю ІКЕА української деревини, відслідковуючи деякі з культових товарів ІКЕА від полиць магазинів до лісу, з якого вони походять. Ми подолали сотні кілометрів по Україні, щоб взяти інтерв’ю у посадових осіб, борців за правду, працівників лісової промисловості та активістів. Ми вивчили тисячі документів та подали десятки запитів на отримання інформації. Історія, яку ми в результаті можемо розказати, не зовсім вписується в утопічну скандинавську картинку, що її ІКЕА пропонує широкому загалу.

Знищення навколишнього середовища, яке приховують меблі ІКЕА

У липня 2018 року Earthsight опублікувала висновки попереднього розслідування щодо незаконної лісозаготівлі в Україні. Ми довели, що українські ліси, які повністю знаходяться у державній власності, потерпають від епідемії незаконного господарювання. Під підозру потрапляють сорок відсотків лісоматеріалів на суму 1 мільярд євро, які щороку відвантажуються до ЄС. Державне агентство лісових ресурсів України знаходиться у центрі проблеми. Виникає обурливий конфлікт інтересів – Держлісагентство водночас відповідає за захист українських лісів та заготівлю деревини у них. Крім того, ми виявили, що цей орган загруз у корупції.

Звіт потрапив на шпальти ЗМІ і спричинив суворі заходи щодо незаконного видобутку деревини зі сторони колишнього Прем’єр-міністра України, Володимира Гройсмана. Чимало із фактів, виявлених Earthsight, отримали підвердження у подальших звітах, у т.ч. звіті експертів ЄС. Рушійна сила, яка виникла внаслідок цих подій, створила тимчасову важливу нагоду для результативної реформи. Вона повинна була трансформуватися у реструктуризацію Держлісагентства з метою відчутного посилення заходів із захисту навколишнього середовища та прозорості. Втім, хоча нова адміністрація і досягла певних успіхів у збільшенні прозорості, високопосадовці Держлісагентства продовжують рішуче все заперечувати, а реформа агентства провалилася. Наш новий звіт свідчить про те, що старі проблеми все ще продовжуються, і досліджує причини цього. Виявлені нами факти мають глобальні наслідки.

Наша історія починається у Великому Бичкові, де місцеве лісомисливське господарство здійснює лісогосподарську діяльність на території, удесятеро більшій за Манхеттен, у найбільш багатолісній та біорізноманітній частині українських Карпат. Ця прегарна гірська місцевість вкрита природніми лісами повільнорослих букових дерев. Бук – це «парасольковий» вид, здатний підтримувати широку біологічну різноманітність як під своєю кроною, так і у ній. На жаль, він також дуже популярний через свою привабливу тверду деревину бурштинового відтінку.

Наше дослідження показало, що у цих лісах процвітають незаконні рубки. Перевірки Державної екологічної інспекції України (ДЕІ) підтвердили, що Великобичківське ЛМГ незаконно видало ліцензії на «санітарні» рубки на понад сотню ділянок з квітня по червень 2018 року. Протягом кількох тижнів у цей період така лісозаготівля заборонена українським законодавством про охорону тваринного світу через важливість для розмноження тварин. У лісах Великобичківського ЛМГ виявлено рись та кілька видів птахів, які знаходяться під загрозою зникнення, отож, для вигодовування молодняка їм потрібна ця пауза у лісозаготівлі. Earthsight виявила, що більше половини комерційної деревини, заготовленої у ЛМГ у цей період, є незаконною. Дані, отримані Earthsight, свідчать, що Великобичківське ЛМГ проводило незаконні санітарні рубки у тому ж обсязі в аналогічний період тиші у 2019 та 2020 роках. Виявляється, це далеко не єдине порушення законодавства, яке часто відбувається у цих лісах. Ми знайшли докази того, що ЛМГ не провело обов’язкову оцінку впливу на навколишнє середовище перед початком лісозаготівлі на декількох ділянках, а також видало дозволи на рубку здорових дерев під приводом того, що вони хворі – це поширений в Україні обман, який дозволяє проводити лісозаготівлю у значно більших обсягах, ніж ті, що вважаються невиснажливими. Крім того, було виявлено докази подальших порушень законодавства під час лісозаготівлі, зокрема, рубки поза визначеними межами ділянок та забруднення потоків і рік.

На значній кількості ділянок Великобичківського ЛМГ, де ми виявили порушення – включаючи 10 ділянок зі списку ДЕІ – лісозаготівельні роботи проводилися місцевою українською компанією з виробництва меблів та деревини, ТОВ «ВГСМ». Більше того, ми виявили, що ТОВ «ВГСМ» проводило суцільні рубки букових лісів за незаконними дозволами навіть під час всесвітнього карантину у зв’язку із вірусом Covid-19 у квітні 2020 року. ТОВ «ВГСМ» купує значну частину бука, заготовленого іншими, адже компанія контролює місцеву індустрію, купуючи три чверті ділового бука, вирубаного у лісах Великобичківського ЛМГ. За тим же зразком незаконних дій, Earthsight знайшла серйозні проблеми у 14 з 16 інших українських державних підприємств, які, як ми виявили, продавали ТОВ «ВГСМ» деревину протягом кількох останніх років.

Earthsight дослідила, що ТОВ «ВГСМ» є одним із найбільших українських постачальників ІКЕА. Немає жодного сумніву, що незаконна деревина, яка надходить на великий завод ТОВ «ВГСМ», зрештою перетворюється у товари ІКЕА. Шведський гігант є кінцевим споживачем щонайменше 96 відсотків виробленої ТОВ «ВГСМ» продукції. Частина продукції компанії відвантажується безпосередньо ІКЕА, а більшість стає складовими частинами, кінцевим виготовленням товару з яких займається Plimob. Ця компанія знаходиться поруч, через кордон, у Румунії, і так само залежить від свого покупця, ІКЕА. Ми змогли знайти підтвердження того, що деревину від ТОВ «ВГСМ» можна зустріти у широкому асортименті популярних товарів ІКЕА, зокрема, у найбільш ходових стільцях Інгольф. Загалом, ІКЕА щороку продає до одного мільйона стільців, які містять деревину від ТОВ «ВГСМ». Такої кількості сидінь достатньо, щоб під зав’язку заповнити лондонський стадіон Уемблі більш ніж десять разів. Ці стільці відправляють у всі куточки світу, у т.ч. у магазини ІКЕА в Сполученому Королівстві, Німеччині, США і Франції.

Проблеми ІКЕА з українською деревиною не обмежуються буковими стільцями. Більшість товарів з дерева – включаючи меблі, полиці та кухонні шафки – виготовляються з дешевих плитоматеріалів, покритих шпоном або меламіном. Другий у світі за величиною виробних таких плит – і важливий постачальник ІКЕА – це компанія під назвою Egger. Протягом 2019 року вона імпортувала деревини від українських постачальників майже на 2 мільйони доларів. Ці постачальники неодноразово були суб’єктами кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконними рубками та незаконною торгівлею деревиною. Одного з них, лісгосп у Чернівецькій області в українських Карпатах, у 2018 році за такі дії оштрафували на сотні тисяч доларів.

Незаконні дії та корупційні ризики в українських ланцюгах постачання ІКЕА, зафіксовані Earthsight, майже напевне є лише верхівкою айсберга. Один досвідчений лісівник, з яким ми розмовляли в кінці 2019 року, повідомив нам, що незаконні рубки є звичною практикою усіх лісгоспів у регіоні. Він сказав, що ситуація з незаконними рубками, дозволеними державними підприємствами у країні «ще ніколи не була такою поганою».

Крім того, українська проблема ІКЕА не зводиться лише до корупції на місцевому рівні. Очільника лісового агентства у Закарпатті – області, де ТОВ «ВГСМ» заготовляє більшість своєї деревини – було звільнено у січні 2020 року, і він перебуває під слідством за корупційні дії з нелегальними дозволами на рубки. Принаймні ще в недалекому минулому корупція доходила до найвищих ешелонів. Українські прокурори припускають, що в епоху президента-клептократа Віктора Януковича у 2011-14 р. хабарі за продаж деревини закордонним компаніям отримував його соратник у Держлісагентстві. Egger та ще один постачальник ІКЕА того часу, Holzindustrie Schweighofer (зараз вона називається HS Timber Company) у той період були одними із найбільших імпортерів лісу-кругляка. Як виявила Earthsight у 2018 році, дочірнє підприємство Schweighofer брало безпосередню участь у багатомільйонній доларовій корупційній схемі, офіційне розслідування якої все ще триває. Дане дочірнє підприємство наполягає, що завжди діяло у відповідності до чинного законодавства.

ІКЕА, ТОВ «ВГСМ», Plimob та Egger також відкидають можливість порушень. Повний виклад їхньої реакції на виявлені нами факти міститься у кінці цього звіту.

Найпопулярніше у світі «зелене» маркування екологічності деревини нездатне захистити ліси

ІКЕА неспроможна запобігти використанню незаконної деревини, добутої виснажливим способом, у своїх товарах. За цим провалом стоїть Лісова Опікунська Рада (FSC), найпопулярніше у світі маркування екологічності деревини. ІКЕА значною мірою покладається на аудити FSC для забезпечення якості деревини. Вона взяла на себе зобов’язання до серпня 2020 року перейти на 100-відсоткове отримання сирої деревини із джерел, сертифікованих FSC.

Заручившись підтримкою ІКЕА та інших великих підприємств роздрібної торгівлі товарами з деревини, FSC стала авторитетною маркою, на яку посилалися компанії, щоб повідомити своїх покупців про захист ними лісів. На даний час чверть усього світового виробництва деревини має FSC-сертифікацію, і цей надзвичайно відомий символ у формі зеленого дерева з галочкою можна знайти на будь-яких товарах – від рулону туалетного паперу до типографського паперу, картонних упаковок для молока, меблів чи навіть одягу. FSC-сертифікація була створена екологозахисними групами та прогресивно мислячими компаніями у 1993 році і мала гарантувати дружність товарів з дерева до навколишнього середовища, працівників та місцевого населення, а також законне походження. Втім, вона не виконує своєї функції.

Уся деревина ІКЕА з України є сертифікованою FSC. Великобичківське ЛМГ, а також майже кожна із державних лісозаготівельних фірм та компаній, діяльність яких ми розслідували у межах цього звіту – наприклад, ТОВ «ВГСМ», Plimob та Egger, мають знак якості FSC. Незважаючи на численні виявлені докази порушень, наступні аудити, проведені FSC щодо тих же постачальників, загадково не спромоглися виявити хоча б одну з існуючих проблем – чи хоча б масштабне правопорушення, підтверджене державними інспекторами у Великому Бичкові у 2018 році.

Хоча провал FSC в Україні вже був наочно продемонстрований у звіті Earthsight за 2018 рік, виявилося, що в результаті не відбулося майже жодних змін. Причиною цього є відмова FSC вирішити структурні недоліки її систем, що спричиняють невдачі Ради як в Україні, так і в інших країнах. Аудиторські органи FSC – це фірми-конкуренти, які змагаються за отримання роботи у лісозаготівельних компаній, що їм платять. Це спричиняє «перегони по нисхідній», знижуючи якість аудитів. Інспектори мали б виконувати роль неупереджених незалежних спостерігачів. Натомість, українські ГО повідомили Earthsight, що ті поводяться радше як адвокати державних лісозаготівельних підприємств. Більше того, FSC проштовхує лобі в українському уряді з метою скасування саме того природоохоронного законодавства, яке, як ми виявили, систематично ігнорується у сертифікованих лісах.

У жовтні 2019 року досвідчений лісівник, колишній працівник державного підприємства із FSC-сертифікацією з Закарпаття, розповів Earthsight про надзвичайно теплі стосунки між аудиторами FSC та керівництвом державних лісозаготівельних підприємств, які ті перевіряють. Він сказав, що як тільки закінчується обов’язкова частина «показухи» під час інспекції, аудитори та керівництво лісгоспу усамітнюються у лісовій альтанці і бенкетують, споживаючи алкогольні напої, шашлики і бограч. Навіть якщо аудитори зосереджені на виконанні своєї роботи, той самий борець за правду засвідчив, як легко керівництво лісгоспу може ввести їх в оману.

Провали FSC в Україні відбуваються через глибинні проблеми в організації, які залишаються невирішеними впродовж багатьох років. Як свідчить Частина V цього звіту, відбулося чимало скандалів, пов’язаних із FSC-сертифікованими компаніями. Від Амазонки та Південно-Східної Азії до басейну річки Конго та Росії – FSC була неодноразово замішана у незаконній лісозаготівлі, знищенні цінних пралісів, корупції на високому рівні та порушенні прав людини. Майже усі ці приклади були виявлені у результаті діяльності активістів, а не завдяки власним перевіркам FSC. І хоча FSC виключила деякі компанії, вона все ж не спромоглася вирішити основоположні недоліки у своїх системах, які спричиняють повторення таких інцидентів.

Крім неспроможності усунути вищезгаданий ключовий конфлікт інтересів, FSC постійно дозволяє компаніям заявляти про зв’язок із FSC, продаючи деревину, не сертифіковану FSC. Рада відмовляється впроваджувати системи для відслідковування лісоматеріалів від лісу до полиці магазину, незважаючи на докази широкорозповсюдженого відмивання несертифікованої деревини у ланцюгах постачання. Вона постійно застосовує презумпцію невинності щодо компаній, навіть у країнах з високим рівнем корупції. Вона не здійснює активних дій для пошуку порушень, і не застосовує обережного підходу. Відповідно до діючих правил, навіть якщо присутність переважаючих доказів свідчить про провину FSC-сертифікованої компанії у жахливих злочинах, наприклад, суцільних незаконних рубках чи порушенні прав, Рада не може виключити таку компанію і не робить цього.

Навіть базова філософія FSC є недосконалою. Вона прив’язана до викривленої неоліберальної логіки – щоб врятувати дерева, їх слід зрубати. У результаті цього, поки усі серйозні захисники навколишнього середовища підтримують стратегію «зменшення, повторного використання, переробки», керівники FSC, як виявила Earthsight, рекомендують споживачам купувати більше первинного паперу та деревини.

FSC не лише неспроможна захистити ліси в Україні та інших країнах; вона активно перешкоджає зусиллям із захисту. Наприклад, відмиваючи деревину із лісів Державного агентства лісових ресурсів в Україні, Рада усуває тиск, який підштовхнув би агентство до реформ. Просуваючи первинний FSC-сертифікований папір, вона перешкоджає продажу переробленого паперу. Відмиваючи незаконну деревину і перетворюючи її у законну, вона компреметує законодавство США та ЄС, яке має на меті заблокувати торгівлю краденою деревиною. Надаючи фальшиві гарантії свідомим покупцям, FSC знижує ймовірність того, що вони вчинять правильно.

Чимало екологозахисних груп, які раніше підтримували FSC, вийшли з неї. Грінпіс зрештою покинув Раду у 2017, заявивши, що вона стала «інструментом для добування деревини». Втім, FSC продовжує зростати, адже має гучну підтримку найбільшого у світі покупця деревини, а також найбільшої у світі організації з захисту дикої природи, WWF. Мовчання цих гігантів щодо недоліків FSC спричиняє реальні наслідки.

Момент розплати для епохи «швидких меблів» і FSC

Промахи ІКЕА та FSC мають значення, і не тільки для лісів чи для України. Лісозаготівельна промисловість залишається основним стимулюючим фактором вирубки та деградації лісів у всьому світі, що, у свою чергу, є причиною 10 відсотків викидів, які спричиняють зміну клімату. Заради порятунку людства від кліматичної катастрофи ми повинні залишити дерева у спокої та дозволити лісам відновлюватися і рости.

Неймовірно – враховуючи виявлені у цьому звіті факти – але ІКЕА і FSC є позитивними героями. ІКЕА може похвалитися чи не найкращими екологічними рекомендаціями серед усіх великих меблевих фірм. Вона фінансує проекти захисту навколишнього середовища, зокрема, в Україні. FSC на даний час є найкращою у своєму роді. Втім, будучи світовими лідерами, вони повинні справлятися краще. Вони торують шлях, а інші йдуть за ними. Ніхто не піде самостійно у тому напрямку, якщо у ньому не підуть вони.

Хоча нездатність FSC до реформування все більше підриває зусилля інших із захисту лісів, в основі проблеми ІКЕА лежить її бізнес-модель «швидких меблів». Кажуть, що геніальна ідея ІКЕА полягала в тому, щоб зробити меблі «одноразовими». Earthsight підрахувала, що, наприклад, американці зараз викидають на 40 відсотків більше меблів на душу населення, ніж тоді, коли ІКЕА лише з’явилася в їхній країні. Хоча для вирішення цієї проблеми ІКЕА впроваджувала новітні схеми, наприклад, оренди та повернення меблів, вони не спричинили значного впливу. У той же час, новий генеральний директор компанії заявив про намір компанії безпрецедентно здешевляти свої товари.

Безжальне урізання ціни, яким ІКЕА спричиняє тиск на своїх постачальників-конкурентів, має й інші наслідки. Компанії, які виготовляють букові стільці ІКЕА, майже повністю залежать від неї, і не в тому становищі, щоб торгуватися. Як сказала керівник ТОВ «ВГСМ», «гроші, якими розпоряджається [ІКЕА] – це сума, набагато більша, ніж бюджет України. Коли [вони] пропонують [ціну], ти або погоджуєшся, або ні». Такі компанії, як ТОВ «ВГСМ», повинні прийняти ціни ІКЕА або збанкрутувати. Не дивно, що більшість з них натомість обирає порушення екологічних правил.

Щоб справді бути доброчесним громадянином, ІКЕА повинна змінити свою бізнес-модель, підвищити ціни та пожертвувати прибутками і розвитком задля цієї мети. Втім, за відсутності такої можливості, все ж є значно більше того, що вона може і повинна зробити.

Якщо ІКЕА чи FSC виберуть для детального аналізу лише постачальників, згаданих у цьому звіті або свої закупівлі в Україні, це означатиме, що за деревами вони не побачили лісу. Не слід думати, що Великобичківське ЛМГ і ТОВ «ВГСМ» – це паршиві вівці в ідеальному стаді. Вони – більш-менш типові представники лісових господарств та деревозаготівельних компаній України. Власне кажучи, всі решта, ймовірно, ще гірші. ІКЕА купує значно більше деревини в інших країнах, наприклад, Росії, де порушення законодавства і корупція процвітають, і при цьому покладається на ті самі недосконалі системи FSC, щоб забезпечити легітимність цих закупівель. Єдиною причиною того, що подібні проблеми не були виявлені в інших ланцюгах постачання ІКЕА, є те, що ніхто особливо їх не шукав. Крім того, ІКЕА не може вирішити проблему, змінивши цю екологічну марку на іншу. Конкуренти FSC набагато гірші.

На додачу до значно активнішої підтримки використання переробленої деревини, ІКЕА повинна використати свій величезний вплив для перетворення FSC в організацію, яка відповідає вимогами 21го століття. ІКЕА – а також інший ключовий прихильник FSC, WWF – повинна розробити графік змін, і бути готовою піти, якщо реального покращення не відбудеться. А тим часом, ІКЕА повинна вжити невідкладних заходів для впровадження власних покращених систем, і використати їх для очищення своїх ланцюгів постачання як з України, так і з інших країн.

Вирішення проблеми впливу споживання на ліси також вимагатиме рішучих дій від влади, як лісових територій, так і країн-споживачів, наприклад, ЄС. Майбутнє лісів світу знаходиться у їхніх руках, і вони також мають вчитися на помилках.

зростаюча залежність IKEA від корумпованості колишньої Радянської Європи

Хоча успіх IKEA зазвичай пояснюється її стильним шведським дизайном або технологією самостійного складення, напевно найважливішим став третій фактор. Це її здатність перетворювати дерева в меблі дешевше, систематичніше і більш масштабно, ніж будь-яка інша компанія раніше. І робить це вона - у такому обсязі, який мало кому би сподобався - завдяки новаторській експлуатації дешевої робочої сили та багатих доступних лісів у колишніх соціалістичних країнах.

IKEA – найбільший на планеті виробник⁽¹⁸⁾, покупець та роздрібний продавець меблів з дерева. Як наслідок, це також найбільший в світі споживач деревини. Компанія IKEA спожила 21 мільйон кубічних метрів деревини у 2019 році.⁽¹⁹⁾ Це така кількість деревини, що викладені колоди огорнули б Землю сім разів.⁽²⁰⁾ Шістдесят відсотків продажів компанії - це вироби з деревини.⁽²¹⁾ На їх вироблення, за підрахунками Earthsight, щосекунди заводами-постачальниками споживається одне дерево.⁽²²⁾ А незабаром вони вимагатимуть ще більше.

Для підтримки швидкого зростання, IKEA доводиться постійно шукати нові джерела деревини. Дослідивши її опубліковані звіти, Earthsight вдалося встановити, що споживання деревини збільшилося в два рази за останнє десятиліття. Щорічно вона має споживати на 1,8-2,5 мільйона більше дерев, ніж це було роком раніше.⁽²³⁾ Вплив IKEA на ліси у світі настільки великий, що один експерт, спостерігаючи за супутниковими знімками масових вирубки лісів у Швеції, сказав, що «IKEA можна побачити з космосу».⁽²⁴⁾

Щонайменше 60 відсотків загальної кількості деревини IKEA в 2018 році надійшло зі Східної Європи чи Росії:⁽²⁵⁾ колишнього комуністичного світу. Польща є найбільшим постачальником з регіону, далі йде Росія. Двадцять одна із власних двадцяти восьми меблевих фабрик IKEA також знаходяться у країнах східного блоку.⁽²⁶⁾ Так само як і більшість її постачальників меблів. Компанія особливо залежить від лісів у цих країнах, у підтримці власного зростаючого апетиту до деревини. Наприклад, у 2014-2018 рр. споживання білоруської деревини збільшилось вдвічі, тоді як обсяг використаної російської деревини скоротився на сорок відсотків.⁽²⁷⁾

Історія скандалу

Ще до того, як впала залізна завіса, IKEA отримувала меблі зі сходу, як стало відомо пізніше, за вкрай суперечливих обставини. У Східній Німеччині у 1980-х роках IKEA купувала меблі, які, як згодом компанія були вимушена визнати, були вироблені політичними в'язнями, про що знали її співробітники.⁽²⁸⁾ Приблизно в той же час, жорстока таємна поліція комуністичної Румунії отримувала від IKEA шестизначні платежі в рамках секретних угод шведської компанії з місцевим виробником меблів. Документи, що з'явилися в 2014 році, свідчать про те, що IKEA була співучасницею в домовленостях.⁽²⁹⁾

Попередня діяльність IKEA в регіоні до початку його лібералізації надало їй переваги після відкриття економік у 1990-х. Разом з цим поширилися скандали щодо діяльності IKEA у Східній Європі.

Наприклад, на початку 2010 року вони визнали, що двоє топ-керівників - у тому числі народжений у Швеції голова напрямку діяльності компанії в Росії - схвалили виплату хабарів, які забезпечили постачання електроенергії для магазинів у Санкт-Петербурзі. Внутрішні документи IKEA, отримані шведськими журналістами-розслідувачами, виявили, що хабарі були частиною систематичного плану підкупу місцевого бізнесмена та політика. Пізніше того ж року скандал поглибився, коли низка колишніх менеджерів IKEA оприлюднили, що були звільнені через їхні спроби подолати корупцію, яка є поширеною практикою в локальній діяльності компанії.⁽³⁰⁾ У 2011 році російські органи влади, як повідомляється, звинуватили іншого керівника компанії IKEA у вимаганні хабаря в розмірі 225 000 доларів США від місцевого бізнесмена, після арешту його спільника під час операції в московському кафе при отриманні готівки.⁽³¹⁾ У 2019 році повідомили, що сумнівний колишній російський адвокат та фахівець ІКЕА переховується від влади, звинувачений у організації виплати хабаря розміром 600 000 доларів офіцерам ФСБ, російської таємної служби.⁽³²⁾

Скандали також супроводжували зусилля ІКЕА втрутитись у процес лісозаготівель у Східній Європі. У 2012 році екологи відмовили компанії у вирубці важливих для екосистеми реліктових лісів в регіоні Карелії в Росії. Аудит наступного року підтвердив деякі звинувачення і призвів до втрати сертифіката сталості; пізніше ІКЕА продала його. У 2016 році виник ще один скандал, стосовно лісогосподарських операцій ІКЕА в Румунії.⁽³³⁾ У 2015 році вона придбала 33 000 га, що робить її найбільшим приватним власником лісів у країні. Але незабаром з'ясувалося, що велику частину цього лісу було незаконно викуплено, до того як ІКЕА отримала контроль. В результаті компанія залишається втягнутою в судову тяганину.⁽³⁴⁾ Журналісти, які розслідували цей випадок, також викрили, що продаж землі ІКЕА передбачав складні офшорні домовленості, в тому числі щодо ухилення від сплати податків, чим компанія вже сумнозвісна раніше (див. розділ: ІКЕА ухиляється від сплати мільярда євро податків).

A. «Брудний» бук в розкладних кріслах від ІКЕА

Більшість дерев'яних меблів від IКЕА зроблено з ДСП, вкритого фарбою або шпоном. Однак, найбільш впізнавані та популярні моделі виробляють з суцільної букової деревини помаранчевого відтінку. Знаменитий розкладний стілець Тер'є (Terje) – незамінна модель в асортименті компанії –  є компактним рішенням для будинків і квартир по всьому світу. Щороку ІКЕА продає більш ніж 1,5 мільйона цих стільців – приблизно три стільці щосекунди.⁽⁴⁶⁾

Під час нещодавнього візиту до одного з магазинів компанії у Великобританії, представники Earthsight помітили, що ці стільці часто розміщують біля кас, щоб стимулювати покупців на імпульсивну покупку. Стільці Тер'є недорогі (роздрібна ціна лише 13 фунтів у Великобританії, 13 євро в Німеччині і 25 доларів у США) і виробник робить все можливе, щоб так було і надалі. Багато інших відомих моделей стільців від ІКЕА – Бор'є (Borje), Інгольф (Ingolf) і Хенріксдаль (Henriksdal) – також роблять з українського бука, хоча коштують вони вже значно дорожче.

Протягом останнього року Earthsight доклали немало зусиль, щоб відслідкувати походження деревини, яку ми бачимо в магазинах ІКЕА вже у вигляді стільців. Наша мандрівка привела нас до Українських Карпат, де задля створення цих меблів незаконно і систематично вирубують одні з останніх недоторканих лісів Європи.

Румунська складова

Сучасна нова фабрика компанії Plimob в мальовничому жудці Мармарош, що на крайній півночі Румунії, розфарбована у фірмові блакитно-жовті кольори ІКЕА. Компанія, яка є одним з десяти найбільших експортерів меблів в Румунії, продає 98% своєї продукції шведській ІКЕА.⁽⁴⁷⁾ Plimob розповідає про себе як про найстаршого виробника меблів в Румунії.⁽⁴⁸⁾ Вони є постачальником ІКЕА вже більше 30 років.⁽⁴⁹⁾ Кажуть, що мільярдер Інґвар Кампрад, засновник ІКЕА, особисто сприяв формуванню цього довготривалого партнерства.⁽⁵⁰⁾

Для меблевої промисловості Румунії така тісна дружба зі шведським виробником не є чимось незвичним. Чимало конкурентів Plimob також продають більше 90 відсотків своєї продукції ІКЕА. Замовником 95 відсотків товарів компанії Gilmet, яка виробляє дитячі ліжечка, теж є ІКЕА.⁽⁵¹⁾ Виробник меблів з ДСП Ecolor продає свої меблі виключно шведській компанії.⁽⁵²⁾ В першій десятці також є компанія Sortilemn, власником якої є колишній регіональний директор із закупівель ІКЕА.⁽⁵³⁾

Plimob виготовляє близько 2 мільйонів крісел на рік, серед яких всі 1,5 мільйона стільців Тер'є, які ІКЕА продає щороку.⁽⁵⁴⁾ ІКЕА неодноразово використовували цього постачальника як наочний приклад своїх ініціатив щодо захисту лісів.  У 2017, а потім знову у 2018, компанія запрошувала групи журналістів зі всього світу на цю фабрику.⁽⁵⁵⁾ Для них також організували тур місцевими лісами, щоб продемонструвати сталу заготівлю букової деревини, яку використовують для виготовлення стільців. Більшість репортажів, які після цього написали, були радше позитивними, як того і прагнули піарники ІКЕА, однак один з журналістів не до кінця повірив у красиву історію.

Відповідаючи на запитання, директор Plimob визнав, що не вся деревина, яку вони використовують, походить з місцевих лісів, які показували під час туру для журналістів. Він зазначив, що зростання цін на румунський бук і небажання ІКЕА підвищувати ціни, фактично позбавили компанію заробітку і змусили її шукати джерела дешевшої сировини деінде. Однак, серед інших країн, звідки постачають букову деревину, він назвав лише Швейцарію.⁽⁵⁶⁾ Здається, він навмисно не сказав про значно важливішу країну-постачальника, яку видно прямо з вікна фабрики компанії. Як дізнались в Earthsight, для такої мовчазливості були свої причини.

Українська складова

Достатньо вийти за ворота фабрики Plimob і кілька хвилин пройти відкритим полем, як буде видно ріку Тису, якою проходить кордон з Україною. За річкою добре видно густо вкриті лісами Карпатські гори, які можна побачити і з вікон фабрики.

Карпати є домівкою для найбільших в Європі популяцій бурих ведмедів, вовків, скельниць та рисей, а також для третини всіх відомих в Європі видів рослин.⁽⁵⁷⁾ Гори дугою проходять через територію чотирьох країн, а найважливіший осередок знаходиться на південному заході України. Найвищі і найбільш лісисті території Українських Карпат – Гуцульські Альпи, що в Рахівському районі, знаходяться на протилежному боці кордону від Мармарошу. На цій території, яку називали Гуцульщиною в честь місцевого населення, знаходиться найбільше рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин у всіх Українських Карпатах.⁽⁵⁸⁾

В цій місцевості також знаходиться селище міського типу Великий Бичків, з населенням приблизно 9 000 осіб. Селище і його околиці, які у 20 столітті перебували під управлінням як колишньої Чехословаччини, так і Угорщини і Радянського Союзу, незадовго до Другої Світової війни також були місцем жорсткого і неочікуваного руху опору «Карпатської Січі» (так називались збройні формування держави Карпатська Україна, яка проіснувала недовго). Сьогодні Великий Бичків – тихе маленьке селище, яке розташоване в одній з багатьох улоговин на Рахівщині, де через розлив річок часто трапляються повені.

Ми виїжджаємо звідти в припорошеній пилом машині і їдемо в гори за течією Тиси. Незабаром починається територія лісгоспу – лісомисливського господарства, яке здійснює управління лісами Великого Бичкова і прилеглих територій. Як і більшість українських лісгоспів, цей назвали в честь найближчого міста чи села – Великобичківське ЛМГ. Він охоплює територію у 50 000 гектарів, на якій знаходяться високі гори і ліси, природоохоронні території з рідкісними рослинами і тваринами.

Лісозаготівля і деревообробка є основними галузями промисловості у Великому Бичкові. Найбільшим працедавцем тут є меблева компанія ТОВ «ВГСМ». Її деревообробні потужності, площею більшою ніж 13 футбольних полів, видніються над селищем. Посеред фабричних будівель є великий внутрішній двір, заповнений буковими колодами, які очікують на переробку. Кожних кілька годин під'їзною дорогою вантажівки з шумом привозять нові колоди.

Під час інтерв'ю з місцевими журналістами директор «ВГСМ» пояснила, що компанію заснували у 1992 році власне як постачальника для ІКЕА.⁽⁵⁹⁾ До 2008 року власником «ВГСМ» була дочірня компанія ІКЕА – Swedwood, яку ІКЕА закрила у 2008 через місцеву корупцію. Після цього компанію купив багаторічний працівник ІКЕА з Румунії, який знову відкрив її у 2010 році, щоб виробляти букові стільці для шведського гіганта.⁽⁶⁰⁾ «ВГСМ» є одним з найбільших деревообробних підприємств країни, яке переробляє 40 000 кубометрів деревини щороку, з яких роблять майже півмільйона букових стільців.⁽⁶¹⁾ Майже весь свій товар вони експортують до ЄС⁽⁶²⁾, при цьому замовником 96% всієї продукції є ІКЕА.⁽⁶³⁾

«ВГСМ» купує бук в лісгоспів по всіх Карпатах. Близько 90% всіх поставок припадають на місцевий Великобичківський лісгосп.⁽⁶⁴⁾ Більшість цієї деревини заготовляє сама компанія «ВГСМ», яка виступає підрядником із заготівель для лісгоспу.⁽⁶⁵⁾ Дані, які отримала Earthsight, показують, що близько трьох четвертих (73 відсотки) всіх заготовлених у Великому Бичкові букових лісоматеріалів купує «ВГСМ»,⁽⁶⁶⁾ що робить компанію найбільшим клієнтом підприємства, і дозволяє значно впливати на його діяльність.

Товаротранспортні документи, до яких отримала доступ Earthsight, показують, що компанія «ВГСМ» виготовляє готові стільці Бор'є та букові стільниці моделі Гертон для прямого експорту ІКЕА, а також продає букову сировину, дуб і ясен на фабрику ІКЕА в Словаччину. Однак, як нам вдалось з'ясувати, значну частину експортної продукції складають напівготові частини меблів ІКЕА або букові пиломатеріали, які через Тису переправляють до сусідньої Румунії, де їх фінальною обробкою займається Plimob. Зокрема, експортують різні частини для букових крісел, в тому числі для моделей Інгольф, Екедален, Хенріксдаль і Норрнас (Norrnas), а також знаменитого Тер'є.⁽⁶⁷⁾

Аналіз, який провела Earthsight, показує, що з 2 мільйонів крісел, які Plimob продає ІКЕА, десь половина зроблена з українського дерева, в тому числі і багато стільців Тер'є. «ВГСМ» постачає Plimob достатньо дерев'яних частин для виготовлення до 600 000 стільців для ІКЕА на рік, а також букової сировини на ще 400 000 стільців Тер'є.⁽⁶⁸⁾ Тобто, в сумі цього достатньо, щоб десять разів заставити стільцями стадіон Вемблі до верху трибун.

Коли окремі правопорушення складаються в одне

Спіймані на гарячому

Сонце вже почало сідати, коли ми спустились з останньої вершини і вийшли на ґрунтову стежку, що веде вбік від головного лісовозного шляху. Нас оточували високі буки, а десь згори долинав спів птахів. Ми запустили дрона, щоб визначити своє місцерозташування, і запрограмували його на північний схід, в напрямку до того місця, яке нас цікавило. За дроном ми слідкували зі свого екрану. Спочатку було видно великі ділянки густого лісу, розфарбованого в червоні та золоті кольори осені. Раптом, коли дрон вже підлітав ближче до місця призначення, ми побачили величезний шрам на горі, там, де мав би бути ліс. За кілька секунд, ми побачили ще одну безлісу ділянку, буквально за кілька метрів від першої.

Це лише дві ділянки з більш ніж сотні таких самих, які державні природоохоронні органи в Україні ідентифікували як місця незаконних рубок протягом короткого періоду у 2018 році.⁽⁶⁹⁾

Щоб задовольнити і бажання захистити ліси, і потребу забезпечувати безперебійні поставки деревини, більшість країн жорстко регулюють правила лісозаготівлі, дозволяючи рубати ліс в обмеженій кількості і лише на певних ділянках. Таким чином можна збалансувати кількість зрубаних дерев з молодняком, дбати про ліс і уникнути найбільш шкідливої для довкілля лісозаготівлі (наприклад, рубок на крутих схилах чи по берегах річок).

В Україні дуже часто зловживають лазівкою в законодавстві, яка дозволяє лісгоспам заготовляти значно більше деревини, ніж передбачають вищезгадані принципи, включно із заготівлею недостиглих дерев. За особливих умов, наприклад, якщо ліс уражений шкідниками, зазнав впливу стихії чи гине від наслідків змін клімату, лісові чиновники можуть видавати дозволи на так-звані «санітарні рубки», які дозволяють зрубувати уражені дерева, щоб вберегти решту лісу.

Санітарні рубки вже давно використовують як прикриття для незаконних рубок лісу в Україні. Кажуть, що з кінця 1990-их саме вони є основним засобом здійснення незаконних рубок.⁽⁷⁰⁾ Згідно з дослідженнями, за 15-20 років, що передували 2011 року, використання вибіркових санітарних рубок, не пов'язаних з природними катаклізмами, зросло в 6-7 разів.⁽⁷¹⁾ Трохи пізніше, у 2017, замовлене Earthsight польове дослідження показало, що цією лазівкою постійно зловживають посадовці, і 40 відсотків всієї деревини в Україні рубають незаконно з посиланням на санітарні рубки.⁽⁷²⁾ Ми також показали, що станом на 2017 рік лісгоспи заготовляли більш ніж вдвічі більше лісоматеріалів внаслідок санітарних рубок ніж під час звичайних рубок в рамках планів лісовпорядкування.

Оскільки санітарні рубки звільнені від багатьох видів контролю, які зазвичай здійснюють при лісозаготівлі, вони стають ідеальним способом обійти екологічні норми, включаючи рубку більшої кількості дерев, ніж інакше було б дозволено.

У відповідь на масові зловживання цією категорію рубок, в тому числі на території кількох національних парків, український уряд змінив законодавство, яке мало б більш строго регулювати умови для їх здійснення. Це мало призвести до загального зменшення кількості лісоматеріалів, заготовлених в українських лісах, однак більшість лісгоспів або проігнорували ці вимоги повністю, або почали відшукувати інші лазівки, щоб утримувати великі обсяги лісозаготівель.

Так сталось у Великому Бичкові. У 2014 в Україні вступив в дію Закон «Про тваринний світ», який забороняє санітарні рубки в українських лісах з квітня по 15 червня кожного року,⁽⁷³⁾ бо саме на цей час припадають періоди розмноження унікальних тварин і птахів [див. Текст в рамці на сторінці x]. Під час планового візиту до Великобичківського ЛМГ у 2018 році, представники Державної екологічної інспекції України виявили, що в лісгоспі без жодного сорому видавали квитки на санітарні рубки в «сезон тиші», що дозволило незаконно зрубати величезні ділянки лісу. Інспектори ідентифікували 109 ділянок, де на сезон тиші були заплановані незаконні санітарні рубки.

Більш ніж половина зі 109 ділянок була запланована під руйнівні суцільні рубки, що означає одночасну повну вирубку дерев на великій площі лісу. Передбачалися суцільні рубки букових лісів, в яких така практика заборонена під час проведення стандартних лісозаготівель через її згубний вплив. Бук становив шістдесят відсотків лісоматеріалів, заготовлених на цих 109 ділянках – і саме з цієї деревини роблять стільці Тер'є.

Документи, отримані Earthsight, не викликають сумнівів щодо кількості незаконно заготовленої  букової деревини, яка потрапила до компанії «ВГСМ», а звідти в товари від ІКЕА. Дев'яносто відсотків буку «ВГСМ» походить з Великого Бичкова, і майже все її виробництво вирушає до Ikea. Ми з'ясували, що майже чверть букових лісоматеріалів зі 109 ділянок зрубала для власних потреб безпосередньо компанія «ВГСМ», яка виступала підрядником із лісозаготівлі.⁽⁷⁴⁾ Earthsight здійснила аналіз інформації про аукціони лісгоспу і виявила, що більше половини букової деревини, яку продали в сезон тиші, походить з цих незаконних 109 ділянок.⁽⁷⁵⁾ Оскільки «ВГСМ» купили майже дві третіх всіх букових лісоматеріалів з Великого Бичкова у 2018 році⁽⁷⁶⁾, то цілком можливо, що більшість буку, який зрубали інші лісозаготівельні підрядники, також продали їм.

Дослідження Earthsight показало, що під час періоду тиші 2018 року, «ВГСМ» відправила таку кількість букових деталей для стільців ІКЕА з лінійок Хенріксдаль, Норрнас та Інгольф, якої вистачить на 250 000 стільців.⁽⁷⁷⁾ Не минуло й тижня після закінчення сезону тиші, як 20 і 22 липня 2018 року дві партії букових деталей для крісел Тер'є загальною масою 38 тонн (чого вистачить на 12 000 стільців) відправили з фабрики «ВГСМ» до Plimob, де з цих деталей зробили стільці, які потім поїхали до магазинів ІКЕА по всьому світу.

Вершина айсберга

Власні розслідування Earthsight і дані інших НУО наводять на думку про те, що знахідки Державної екологічної інспекції у Великобичківському ЛМГ є лише верхівкою айсберга. Петро Тєстов розповів Earthsight: «Державна екологічна інспекція рідко виявляє серйозні порушення в лісгоспах. Вже те, що вони там щось знайшли, означає, що масштаб великий і порушень може бути значно більше». Чим глибше ми копали, тим більше переконувались в правильності його слів.

Ми почали з аналізу 10 ділянок, на яких в сезон тиші у 2018 році «ВГСМ» проводила незаконні рубки. Порівнюючи знімки з супутників з офіційними картами і лісорубними квитками, Earthsight виявив розбіжності, що свідчать про інші правопорушення. Аналіз показує те, що компанія також зрубала більше лісу, ніж того дозволяли лісорубні квитки, а також здійснювала лісозаготівлю за межами дозволених ділянок. Крім того, супутникові знімки показують, що одна з вибіркових санітарних рубок відбувалась на ділянці, яка вже була вирубана, тому незрозуміло, яким чином «ВГСМ» вдалося вирубати на цій ділянці чимало бука. Серед можливих сценаріїв те, що лісоруби незаконно зрубали ліс поблизу, а записали як такий, що зрубаний на цій ділянці.

Пізніше, влітку 2019 року, команда експертів з місцевих НУО приїхала до Великого Бичкова, щоб розслідувати незаконну рубку лісу. Своїми знахідками вони поділились з Earthsight.

Команда досліджувала випадкову вибірку з планованих, активних чи свіжих лісосік на території Лужанського лісництва, яке входить до складу Великобичківського ЛМГ, знаходиться недалеко від «ВГСМ» і містить буковий ліс. На 6 з 10 ділянок знайшли докази порушення законодавства. Мова йде про невиправдані суцільні санітарні рубки і суцільні рубки за межами території лісосіки. Також команда виявила трелювання деревини по руслах річок і захаращення порубковими рештками річок – дуже неекологічні практики, які завдають серйозної шкоди місцевим водним шляхам та екосистемам.

Одна з ділянок, яку вивчали, була місцем суцільної рубки букового лісу, де перед заготівлею, експерти підтвердили, що 75% дерев здорові і потреби рубати нема. Правилами санітарних рубок в Україні передбачено, що для проведення такої рубки потрібно, щоб 90% дерев на ділянці були хворими. Крім того, команда виявила інші місця суцільних рубок, де не проводилась оцінка впливу на довкілля (ОВД), що є порушенням, бо згідно закону від 2017 року для ділянок суцільних санітарних рубок площею більшою за 1 гектар ОВД вимагається. На одній з ділянок, для якої не проводили ОВД, лісозаготівлю проводила компанія «ВГСМ».

Подальший аналіз, який для Earthsight здійснила ГО «Українська природоохоронна група»,  показує, що у 2018 році Великобичківське ЛМГ проводило рубки щонайменше на семи різних ділянках площею понад 1 гектар, для яких не проводили ОВД.⁽⁸⁸⁾ Коли про це стало відомо, в лісгоспі заявили, що змушені були проводити термінові санітарні рубки на цих ділянках через сильні буревії у Великому Бичкові у 2017 році, хоча ліквідація наслідків буревію не є законною підставою не проводити ОВД. Всього, з ділянок, де не було проведено належну ОВД, незаконно зрубали 3 464 кубометри лісу.

Пан Гриник пояснив, чому важливо, щоб для лісгоспів проводили ОВД. «Це надзвичайно важлива нагода для науковців і захисників довкілля поділитись своїми даними і вказати на випадки, коли лісозаготівля на конкретних ділянках може бути небезпечною для екосистем чи конкретних видів рослин і тварин. Без цього можна завдати шкоди чи повністю знищити рідкісні види або рідкісні оселища».

Сценарій беззаконня, що повторюється

Хоча те, що відбувається у Великому Бичкові нас шокувало, після більш детального вивчення інших державних постачальників «ВГСМ», які працюють в Карпатах, ми можемо припустити, що там ситуація схожа, якщо не гірша. Наше розслідування показало, що «ВГСМ» протягом останніх 4 років закупляла деревину щонайменше в шістнадцяти інших лісгоспах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Earthsight знає про докази порушення закону в чотирнадцяти з них.

Дослідження Української природоохоронної групи виявило порушення законодавства про ОВД у чотирьох інших постачальників «ВГСМ» – у 2018-2019 підприємства з Хуста, Перечина, Болехова і Коломиї порушили законодавство про ОВД на 143 ділянках, на яких заготовили 78 000 кубометрів деревини.⁽⁸⁹⁾ Розслідувачі Earthsight з'ясували, що ті самі лісгоспи продали щонайменше 2 990 кубометрів деревини «ВГСМ» в цей період.⁽⁹⁰⁾ У 2018 році в Болехові інспектора Державної екологічної інспекції визнали винним у вимаганні 7 000 доларів хабаря від посадовців лісгоспу за неповідомлення про незаконні рубки.⁽⁹¹⁾ До 2018 року «ВГСМ» також закупляла сировину в Брустурянського ЛМГ, що на Закарпатті, щодо директора якого триває розслідування у справі про корупцію та незаконні рубки.⁽⁹²⁾ Власник місцевої пилорами, з яким Earthsight спілкувалась у 2019 році, на собі відчув корупцію в лісгоспі.⁽⁹³⁾ Відносно Ужгородського ЛМГ на Закарпатті, ще одного постачальника «ВГСМ», триває розгляд справи про корупцію його голови і його керівництва в обласному управлінні лісового і мисливського господарства. Поліція повідомила їм про підозру у злочині у 2019 році.^(94a)(94b) Польові розслідування «Лісової варти» виявили причетність посадовців лісгоспів, які постачали деревину «ВГСМ», до незаконних рубок.⁽⁹⁵⁾

Earthsight також встановила, що «ВГСМ» купувала бук у постачальника, якого звинувачують в незаконних рубках у національному парку, хоча ми не змогли прослідкувати зв'язок цих конкретних порушень з деревиною, яку використовує ІКЕА.⁽⁹⁶⁾ Навесні 2019 року, колишній заступник Міністра природи Василь Полуйко виступив з жорсткою заявою, в якій звернувся до Держлісагентства і місцевої поліції із закликом вжити заходів щодо працівників Кутського лісгоспу, які, як він сказав, незаконно рубали ліс в Національному парку «Гуцульщина».⁽⁹⁷⁾ Earthsight поспілкувались з Сергієм Комарчуком, керівником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції, який сказав, що це однозначна справа, мова йде про «крадіжку», вчинену посадовцями лісгоспу.⁽⁹⁸⁾ Він також розповів про те, що на службу охорону парку, яка намагалась цьому завадити, напали і погрожували (див. Текст в рамці: Атмосфера страху). Дані аукціонів про закупівлю деревини, доступ до яких отримала Earthsight, показують, що протягом 2016-2018 рр. «ВГСМ» купили 605 кубометрів кругляка в Кутського лісгоспу і ще 168 кубометрів протягом першої половини 2019 року, поки скандал був у розпалі.

Перед публікацією Earthsight поділилася виявленими нею фактами з ІКЕА, ТОВ «ВГСМ» та Plimob. ТОВ «ВГСМ» не заперечувало, що деревина від санітарних рубок під час сезону тиші використовувалася у виробах Ikea. Товариство заявило, що ні його власна діяльність, ні діяльність Великобичківського ЛМГ не була «нелегальною лісозаготівлею», а стала результатом неоднозначних трактувань і суперечностей у нормативно-правових актах в області лісового господарства. Що стосується інших лісгоспів, то компанія заявила, що такі закупівлі компанія не робила або ж не використовувала цю деревину для товарів IKEA. Plimob заявила, що усі дії – як її, так і її постачальників – є легальними. ІКЕА заявила про недопустимість деревини нелегального походження у її товарах, а також повідомила, що законодавчі акти про період тиші стосуються лише підтверджених місць розмноження тварин. Більш детальну інформацію про відповіді цих компаній та коментарі щодо них можна знайти у Реакці Компаній.

Б. Прогнилий наскрізь: Дешеві меблі з ДСП від ІКЕА і корупція на високому рівні в Україні

Причетність на державному рівні

Порушення закону, які ми спостерігали у Великобичківському ЛМГ та інших постачальників «ВГСМ», не відбуваються у вакуумі. Звіт Earthsight 2018 року «Причетні до корупції» засвідчив, що корупція і порушення закону в лісовій промисловості в Україні усюдисущі і присутні на всіх рівнях. Нові дані свідчать про те, що ситуація не дуже змінилась.

Інформація, яку розкопала Earthsight, показує, що в Івано-Франківській області, для прикладу, де «ВГСМ» у 2019 році купувала деревину у трьох різних лісгоспів, найвищі посадовці обласного управління лісового і мисливського господарства зараз проходять у справі про змову між лісгоспами і приватними компаніями щодо виготовлення підроблених дозволів на рубку і незаконні рубки.⁽¹⁰¹⁾

В сусідній Закарпатській області, де знаходяться вісім колишніх постачальників «ВГСМ», в тому числі Великобичківське ЛМГ, голову одного з підприємств – Ужгородського ЛМГ – правоохоронні органи звинувачують у здійсненні незаконних санітарних рубок на природоохоронних територіях з використанням підроблених документів, які видали за допомоги начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Валерія Мурги.^(102a)(102b) У травні 2019 року слідчі у справі повідомили про підозру у вчиненні злочину заступнику начальника Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства.⁽¹⁰³⁾ У січні 2020 року колишній Прем'єр-міністр Гончарук оголосив про відсторонення Валерія Мурги з посади.⁽¹⁰⁴⁾ Cправа триває, причетні заперечують протиправні дії.

Посадовці цих обласних управлінь відповідальні за те, що поставили свої підписи на ключових документах, таких як дозволи на заготівлю деревини, річні плани лісозаготівлі та експортні документи для всіх лісгоспів в області, в тому числі і Великобичківського. Скільки було відомо ключовим посадовцям обласного управління, чи наскільки вони сприяли таким порушенням закону у Великобичківському ЛМГ невідомо, однак корупція на такому рівні змушує сумніватись у законності всіх первинних документів, виданих цією установою.

Справа «ВГСМ» і букових стільців одна з багатьох у ланцюгу постачальників, який веде від ІКЕА до України. Більшість української сировини для ІКЕА надходить з інших джерел. Після більш детального вивчення бачимо, що букові стільці не унікальний випадок, а інші ланцюги постачання для ІКЕА навіть більш підозрілі і пов'язані з корупцією на найвищому рівні.

ІКЕА і корупція на найвищому рівні часів Януковича

Між 2010 і 2014 рр. на чолі України був сумнозвісний клептократ Віктор Янукович. Після того як в лютому 2014 року його режим повалили внаслідок революції на Майдані, він залишив в Україні величезний розкішний маєток, на території якого знаходилась копія іспанського галеона і приватний зоопарк. Скоро стало відомо, що за 4 роки при владі він дав хабарів щонайменше на 2 мільярди доларів США.⁽¹⁰⁵⁾ Навіть до того, як його усунули від влади, він любив вихвалятись перед іншими главами пост-радянських держав про свою корумпованість.⁽¹⁰⁶⁾ Більшість грошей, які Янукович і його оточення вкрали в держави, відмивались через підставні компанії у Великобританії, справжні бенефіціарні власники яких заховались за іншими підставними компаніями в офшорах.⁽¹⁰⁷⁾

Звіт Earthsight 2018 року «Причетні до корупції» задокументував, як саме працювала ця корупційна модель експлуатації цінних українських лісів.  Одним з найближчих соратників Януковича і його постійним партнером для гри в теніс був Віктор Сівець. Сівцю дісталось тепленьке місце голови Державного агентства лісових ресурсів, чим він повністю скористався. Відповідно до звіту, який підготував для Світового банку провідний український експерт лісової галузі, який посилається на результати офіційного розслідування справи Сівця, під час його перебування на посаді іноземні компанії, які хотіли отримати доступ до української деревини, яку заготовляли підвідомчі Держлісагентству лісгоспи, повинні були заплатити за «маркетингові послуги» за кожен кубічний метр деревини на офшорні банківські рахунки, які контролювала верхівка Держлісагентства.⁽¹⁰⁸⁾

Earthsight розмовляла з Остапом Єднаком, який раніше працював у лісовій промисловості, потім кілька років був незалежним депутатом ВР, а зараз є членом Правління громадської організації «Мережа захисту національних інтересів». Він пояснив нам, як саме працювали хабарі: «Для всіх на цьому ринку, як і для правоохоронних органів, було очевидно, що жодна іноземна компанія не могла отримати доступ до деревини, якщо не заплатила за «послуги посередника» чи за «маркетингові послуги», фактично дала хабар, на рахунок якоїсь офшорної компанії або готівкою чиновникам».

«То був дуже цинічний шлях, яким користались компанії ЄС та інші покупці, для яких пріоритетом був доступ до сировини. Як саме отримали цю сировину, їх цікавило в останню чергу».

З документів, отриманих Earthsight, видно, що однією із закордонних компаній, яку безпосередньо звинуватили в участі у цих схемах, була австрійська Holzindustrie Schweighofer, румунська фабрика якої була на той час найбільшим покупцем українського кругляка. Її словацьку дочірню компанію Uniles s.r.o обвинувачення називає серед чотирьох інших компаній, щодо яких під час досудового слідства було встановлено, що вони дали Сівцю хабарів на суму в 13,6 мільйонів євро за період з лютого 2011 року по лютий 2014 року. Платежі здійснювали на латвійські банківські рахунки трьох підставних компаній, дві з яких зареєстровані у Великобританії, а потім переказували на швейцарські банківські рахунки двох панамських фірм, засновницею яких була дружина Сівця. Митні документи, які ми отримали і проаналізували, підтверджують, що під час перебування на посаді Сівця, Schweighofer імпортувала більше 1,1 мільйонів тонн кругляка з України вартістю більше 100 мільйонів доларів США. Половину цієї деревини отримала компанія Uniles.⁽¹⁰⁹⁾ Uniles заявив Earthsight, що він діє лише у відповідності до законів та норм, і рішуче відкидає будь-які заяви, які стверджують протилежне.

В той час ІКЕА використовувала деревину з румунської фабрики Schweighofer. ІКЕА перестала купувати у Schweighofer лише у 2016 році швидше за все через те, що стало відомо про інші порушення закону, пов'язані з їх румунськими поставками деревини.⁽¹¹⁰⁾ Якщо Schweighofer давали хабарі за весь український кругляк, то цілком ймовірно, що ІКЕА мимоволі продавала товари зроблені з того ж дерева.

Світовий гігант з виробництва ДСП

У Радівцях, недалеко від кордону з Україною, окрім масштабних потужностей Schweighofer, знаходиться ще один австрійський гігант – фабрика компанії Egger, яка має річний оборот більше 2 мільярдів євро і є другим найбільшим виробником дерев'яних панелей у світі.⁽¹¹¹⁾ Це дешеві ДСП панелі, вкриті меламіном або шпоном, які використовуються під час виготовлення майже всіх меблів від ІКЕА.

В еру Сівця, Egger була найбільшим клієнтом Schweighofer.⁽¹¹²⁾ Фактично, в них було успішне спільне підприємство, де відходи від переробки кругляка, з яких на фабриці Schweighofer робили пиломатеріали, Egger потім використовувала у виробництві своїх ДСП панелей. Поки Сівець був головою Держлісагентства, Egger додатково імпортувала 17000 тонн кругляка з України.⁽¹¹³⁾ Румунська фабрика компанії Egger в той час теж була постачальником ІКЕА. Як бачимо з румунських документів, у 2014 році одним з покупців була Ecolor,⁽¹¹⁴⁾ шведська меблева фабрика, з потужностями в Румунії, яка виготовляє збірні меблі з ДСП спеціально для ІКЕА. Ecolor є постачальником багатьох дешевих і популярних моделей меблів ІКЕА, включаючи білу, вкриту меламіном полицю Альгот (Algot) і висувну поличку для кухні Стува Грюндліг (Stuva Grundlig ).⁽¹¹⁵⁾

Хоча ІКЕА припинила закупівлі у Schweighofer у 2016 році, однак продовжила купувати у їх сусіда –   фабрики Egger.⁽¹¹⁶⁾ А Egger продовжили купувати в Україні. І справді, після падіння Януковича, фабрика Egger у Радівцях стала найбільшим споживачем українського лісу в світі замість Schweighofer. Хоча корупційну схему Сівця припинили, коли режим впав, закупівлі Egger все одно викликають запитання.

В звіті 2018 року сказано, що на румунську фабрику Egger майже щодня прибували сотні залізничних вагонів з кругляком, який незаконно експортували з України всупереч мораторію. Третина кругляка, яку імпортували з України у 2017 році, походить з лісгоспів, де керівниками були люди, проти яких тривають розслідування за звинуваченнями в корупції у лісовій галузі. В одній з таких справ, назва Egger навіть згадується в документах, які до суду подали українські прокурори (хоча саму компанію не звинувачують у вчиненні протиправних дій). Відголоском схеми Сівця обвинувачення у 2016 році назвало той факт, що в трьох лісгоспах в Житомирській області змовились щодо продажів деревини за заниженою ціною двом зареєстрованим у Великобританії компаніям, які потім продавали її Egger.⁽¹¹⁷⁾ Справа ще була відкрита в 2018 році.

Тривала співучасть

Після публікації нашого звіту, Egger найняла незалежного аудитора для перевірки своїх ланцюгів постачання з України. У січні 2019 року аудитор у своїй заяві прийшов до висновку, що законне походження деревини «абсолютно гарантоване» і, що системи забезпечення належної перевірки повністю відповідають Директиві ради ЄС щодо лісогосподарської діяльності (яка вимагає, щоб ризик незаконного походження був зменшений до несуттєвого).⁽¹¹⁸⁾ ІКЕА також досліджувала ланцюг постачання Egger, для чого залучили незалежних аудиторів і власних спеціалістів, які отримали повний доступ до внутрішньої документації Egger про ланцюги постачання. Вони стверджують, що не знайшли деревини незаконного походження, хоча один український постачальник потрапив до чорного списку, бо його суб-постачальники не змогли вчасно надати документи про походження.⁽¹¹⁹⁾

Інші докази свідчать про те, що аудитори могли навіть не проводили дуже детальну перевірку, або мали свій дивний спосіб оцінювати ризики. Також існують підстави сумніватись у повній незалежності обраних аудиторів. Для проведення аудиту Egger найняли швейцарську компанію SGS, ту саму, яка раніше видала сертифікати законного і сталого походження деревини багатьом українським лісгоспам-постачальникам, про причетність яких до незаконної діяльності і корупції вже говорили Earthsight. SGS також відомі тим, що не помічають серйозних порушень на українських підприємствах під час своїх аудитів, зокрема в тому, який проводили у Великому Бичкові та інших.⁽¹²⁰⁾ Якщо SGS критикуватиме закупівлі Egger, то це буде фактично критика їх власних аудитів. Тому, мабуть, недивно, що вони нічого не знайшли. Якщо подивимось на загальну історію аудитів деревини, які проводили SGS (див. Розділ 5), то причин для подиву ще менше.

Тим часом, заявам компанії Egger про те, що вони ніколи не імпортували кругляк, який підпадав під мораторій, доволі різко суперечила ініціатива Прем'єр-міністра спрямована на боротьбу з незаконними рубками, яка була відповіддю на наш звіт, і майже повністю припинила потік незаконно зрубаної деревини, через що Egger позбулись 30 000 тонн сировини на місяць – чого достатньо, щоб заповнити 600 залізничних вагонів. Неопублікований звіт Державної аудиторської служби також підтвердив, що найбільший постачальник Egger експортував кругляк незаконно.

Хоча припинення потоку незаконної деревини значно скоротило обсяги українських поставок для Egger, однак компанія продовжує купувати українське дерево.  Їх останній сертифікат походження деревини, наданий ІКЕА, підтверджує, що для 14% вкритих меламіном ДСП для меблів, які виготовили у 2019 році на фабриці у Радівцях, використали українську сировину.⁽¹²¹⁾ Нове розслідування Earthsight показує, що цей імпорт такий же підозрілий, як і попередні.

За 80 км на захід від Великого Бичкова, з іншого боку Українських Карпат, знаходиться Чернівецька область, яку ми вже відвідували, коли готували попереднє розслідування 2018 року. Це область на схід від Закарпаття, де проходить сумнозвісна частина кордону з Румунією, і знаходиться крайня південно-східна частина Українських Карпат. Більшість лісів тут ялинові і ялицеві. Коли ми вперше спілкувались з активістами і захисниками довкілля з Чернівців, то вони розповіли нам про схожу на «мафію» мережу корумпованих працівників лісового господарства і митниці, які займаються відмиванням деревини незаконного походження, яку через кордон до Румунії.⁽¹²²⁾

Як свідчать джерела в урядових і громадських організаціях, в Чернівецькій області ця проблема існує вже давно. У 2015 році в область прислали урядову комісію, щоб розслідувати «особливості» лісової галузі, зокрема діяльність Берегометського ЛМГ, одного з лісгоспів області. Підозрювали, що місцеві постачальники лісоматеріалів змовились з іноземними імпортерами деревини, щоб навмисно занижувати якість сировини. Того ж року, Державна екологічна інспекція під час перевірки виявила, що лісгосп проводив незаконну заготівлю, незаконні санітарні рубки і порушував правила експорту деревини.⁽¹²³⁾

Цей лісгосп і керівних посадовців обласного управління лісового і мисливського господарства місцеві прокурори неодноразово звинувачували у змові з метою організації незаконної схеми лісозаготівлі з подальшим експортом деревини. У липні 2017, польове дослідження для Earthsight в Берегометі теж підтвердило, що лісники проводили тут невиправдані санітарні рубки. Експертам, яких ми найняли, щоб провести це дослідження, охоронці лісгоспу погрожували фізичною розправою і зі зброєю в руках вигнали з території.⁽¹²⁴⁾

Через кілька місяців, Романа Череватого, начальника Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства, спіймали на тому, що він кожного місяця хотів давати поліцейським хабарів на десятки тисяч доларів, щоб ті заплющували очі на незаконні рубки в лісгоспах під його управлінням, в тому числі і Берегометському.⁽¹²⁵⁾

Серйозні обвинувачення проти пана Череватого і Берегометського лісгоспу досі розглядають, а в суді представляють все нові і нові докази.⁽¹²⁶⁾ Незважаючи на це, товаротранспортні документи, які вдалось дістати Earthsight, демонструють, що Egger продовжує закупляти в них сировину. Оскільки ліс-кругляк більше купити не можна, Egger задовольняється стружкою і пиломатеріалами. Протягом 2019 року, Egger імпортували 68 766 тонн дерева з України. Більш ніж половина цієї деревини походить з Чернівецької області, а головним постачальником став Берегометський лісгосп. Другим важливим постачальником стала чернівецька компанія «Красток», яка, як нам стало відомо, теж пов'язана зі справою Череватого.⁽¹²⁷⁾ В цілому, наші докази свідчать про те, що Egger в середньому імпортують 2 700 тонн щомісяця від компаній, які безпосередньо причетні до вищезгаданих кримінальних проваджень.⁽¹²⁸⁾

Череватий та інші фігуранти заперечують звинувачення проти них. Earthsight поспілкувалась з представниками «Центру протидії корупції», відомої ГО, яка знаходиться в Києві. Вони слідкували за цими розслідуваннями і були присутні під час судових слухань у справі Череватого у 2019 році, щоб більше дізнатись про справу. 

«Справи проти високопосадовців, на кшталт цієї проти Череватого, часто тягнуться роками,» – розповіла Earthsight Антоніна Волкотруб, старший розслідувач Центру протидії корупції. «Так можуть робити, бо чекають, поки пройде строк позовної давності, і справи як такої більше не буде. У справі Череватого, провадження триває з 2017 року, хоча його спіймали на гарячому, коли він давав хабаря. З нашого досвіду, такі затримки означають, що обвинувачені намагаються розбити справу, бо з часом докази можуть зникнути, а ключові свідки можуть відмовитись давати показання після того, як на них чинили тиск, або ж просто забути важливі деталі».

«Тобто, лише той факт, що в справах Череватого, Берегометського лісгоспу, чи Крастока ще не винесено рішення, не означає, що з цими постачальниками не пов'язані високі ризики. Також, під час нашого розслідування, окрім судових проваджень, ми наткнулись на інші факти, які викликають занепокоєння  щодо постачальників у цьому регіоні».

Серед таких фактів – неоприлюднений звіт Державної аудиторської служби. Цей звіт, який ми вже згадували в Частині І, і який замовив колишній Прем'єр-міністр України в рамках кампанії боротьби з незаконною вирубкою лісу у відповідь на викривальне розслідування Earthsight 2018 року про корупцію в лісовій галузі, показав, що в Берегометському лісгоспі швидше за все підробили документи, щоб експортувати кругляк, хоча на той момент в Україні діяла заборона на експорт. У звіті також сказано про те, що за документами Берегометський лісгосп експортував дрова, тоді як на територію Румунії заїжджав вже ліс-кругляк, що суперечило мораторію на його експорт. Розслідування Earthsight показує, що в період, коли проводились перевірки згідно аудиту (2016-2018), найбільшим покупцем продукції Берегометського лісгоспу була компанія Egger.

В тому ж звіті говориться про те, що у 2018 році Державна митна служба України оштрафувала Берегометський лісгосп на 8,5 мільйонів гривень (US$ 265470) за вказані порушення. Відповідно до звіту, лише за перші кілька місяців 2018 року незаконна вирубка лісу  в Берегометському лісгоспі призвела до збитків на суму 25 мільйонів гривень (US$ 780796). Звіт Державної аудиторської служби містить нові докази від органу влади про те, що в період, коли Egger була найбільшим покупцем продукції Берегометського лісгоспу, підприємство займалось незаконною рубкою лісу і порушувало заборону на експорт лісу-кругляка.

Пані Волкотруб сказала Earthsight: «Українська митниця стягла з Берегометського лісгоспу великий штраф за продаж деревини з підробленими документами компанії Egger в Румунію. Це дуже серйозний показник того, що експортовану лісгоспом деревину митниця вважала незаконною, тобто її можна назвати такою, що «пов'язана з великим ризиком».

У листопаді 2019 року ІКЕА зізнались у розмові з Earthsight, що «фабрика Egger в Румунії залишається важливим постачальником панелей для меблів», хоча незрозуміло, чи cеред покупців досі є Ecolor.⁽¹²⁹⁾ Отже, Earthsight не змогла підтвердити, чи в продукції ІКЕА досі використовують вкриті меламіном ДСП панелі від Egger, хоча багато виробників меблів, серед яких багато відомих вам, продовжують їх використовувати.

Ознайомившись із виявленими нами фактами до їхньої публікації, компанія Egger заявила, що «докладає всіх зусиль, щоб гарантувати – незалежно від Державного агентства лісових ресурсів України – законне походження деревини, яку їй постачають». Слід зауважити, що численні сторонні аудити, проведені з моменту публікації нашого звіту за 2018 рік на заводі компанії в Румунії, у т.ч. один аудит від ІКЕА, не виявили значних порушень.

Якщо почати звертати увагу, то помічаєш його всюди. На обкладинці книжки, яку читаєш. На рулоні туалетного паперу чи картонній упаковці з-під молока. Гордо виставлений на офіційному веб-сайті компанії, у якої ви придбали свій столовий гарнітур. Дивно, але іноді ви можете знайти його і на ярликах придбаного вами одягу.⁽¹⁶¹⁾ Гарненький символ FSC у формі дерева з галочкою став доволі масовим. Незліченна кількість компаній, які продають тисячі різних товарів, звикли посилатися на нього у відповідь на запитання про екологічні характеристики. Вони хваляться цим знаком перед своїми покупцями та інвесторами. Формулювання відрізняється, але думка одна і та ж. Вони кажуть: «ми хороші, і ось вам доказ».

Деякі з цих компаній знають про проблеми FSC, але не хочуть, щоб тягар витрат на вирішення цих проблем упав на них. Деякі – просто брехуни, яким все одно, чи можна насправді довіряти цьому знаку. Деякі щиро не усвідомлюють правди. Але всі вони приходять до одного й того ж висновку: ми молодці. У цьому і полягає проблема. Тому що провал FSC не закінчується на Україні. І почався він також не в Україні. Провали FSC значно глибші, охоплюють весь світ, роками отримують документальне підтвердження, і більшість з них, мабуть, ще серйозніші.

Тривожні сигнали з’явилися давно. Ще у 2000, коли FSC була зовсім юною семирічною організацією, група довірених активістів з лісистих територій зібралася, щоб обмінятися досвідом. Результатом зустрічі став 158-сторінковий звіт, опублікований Фондом захисту тропічних лісів у 2002 році – і він був цілком і повністю розгромним. Звіт під назвою «Торгівля довірою» описував цілий ряд принципових недоліків системи, ілюструючи їх практичними випадками із усіх куточків світу.⁽¹⁶²⁾ На жаль, у результаті мало що змінилося. Саймон Каунселл, який брав участь у заснуванні FSC і координував підготовку звіту як виконавчий директор Фонду захисту тропічних лісів, дав інтерв’ю шість років потому. «Я вважаю, що аналіз, проведений у звіті «Торгівля довірою», актуальний зараз у тій же мірі, як був і тоді», – сказав він. «Швидше навпаки, ситуація ще погіршилася».⁽¹⁶³⁾

У 2006 році Каунселл допоміг створити веб-сайт FSC-Watch, який відтоді продовжує відслідковувати проступки FSC. Разом із розширенням FSC множилися і скандали, більшість з них ще більш шокуючі, ніж ті, що були зафіксовані у 2002. Неконтрольовані незаконні рубки. Вирубування великих ділянок цінних тропічних лісів. Побиття і вбивства місцевих жителів. Список можна продовжувати, і FSC звинувачено у співучасті у цих діях.

Що справді змінилося з 2002 року – це те, що через безперервний потік скандалів та нездатність FSC до проведення значущих реформ ще більше зацікавлених сторін залишили Раду. У 2018 році Грінпіс, ще один із засновників FSC, нарешті вийшов з неї, заявивши, що FSC стала «інструментом для заготівлі деревини».⁽¹⁶⁵⁾ Прогресивні представники галузі, які роками в ній працювали, також пішли. Скотт Пойнтон, експерт із сталості лісозаготівель, який десятиліттями супроводжував фірми у процесі отримання ними сертифікації FSC, вийшов у 2011, назвавши сертифікацію «шахрайською схемою наживи», яка виявилася «цілковито провальною».⁽¹⁶⁶⁾

Шахрайство та оманливі заяви

Останньою краплею для Пойнтона став інцидент під час візиту на деревопереробну фабрику в Індії, яка, як і багато інших відвіданих ним фірм, мала сертифікат FSC, але насправді не використовувала жодних FSC-сертифікованих лісоматеріалів. Це було не шахрайство, а основоположний недолік системи FSC-сертифікації «ланцюга постачання». Інтернет кишить виробниками та продавцями товарів, які рекламують ці сертифікати і посилаються на них як на доказ їхньої сталої діяльності. Це вводить у глибоку оману, оскільки ці документи доводять лише здатність компанії відокремити FSC-сертифіковані лісоматеріали від інших лісоматеріалів. Власне, переважна більшість утримувачів сертифікату FSC «ланцюга постачання» зовсім не використовують FSC-сертифікованої деревини.⁽¹⁶⁷⁾ Користуючись очевидною необізнаністю суспільства та надзвичайно заплутаними правилами FSC, значно дешевше просто не перейматись.

FSC підтримує таке неправомірне використання. Вона неодноразово не вносила прості зміни до своїх правил, які б йому запобігали.⁽¹⁶⁸⁾ Навпаки, маркетингове просування сертифікації FSC «ланцюга постачання» вихваляє її можливості покращення соціальної репутації компаній, що дозволить їм використовувати всесвітньо відомий торговий знак FSC у просуванні своєї продукції⁽¹⁶⁹⁾ – навіть незважаючи на те, що саме по собі володіння сертифікатом FSC «Ланцюг постачання» є цілком беззмістовним. Як пояснив Пойнтон, «система «ланцюг постачання» не означає сталого походження деревини. Вона лише ідентифікує деревину».⁽¹⁷⁰⁾

FSC має вагомий стимул, щоб не вирішувати цю проблему: більшість надходжень вона отримує з сертифікатів. У 2018 році FSC заробила понад 29 мільйонів доларів завдяки щорічним платежам від сертифікованих фірм, що становило 78 відсотків її загального прибутку.⁽¹⁷¹⁾ Чотири п’ятих цієї суми, ймовірно, надійшло від власників сертифікатів «Ланцюг постачання»⁽¹⁷²⁾, кількість яких на даний час перевищує 41 000.⁽¹⁷³⁾ Майже четвертина усіх утримувачів таких сертифікатів знаходиться в Китаї, а ця країна зараз показує найшвидший темп зростання. У 2019 році сертифікацію FSC отримали більш ніж 2200 нових фірм – у середньому, шість щоденно.^(174a)(174b) За оцінками Earthsight, ці китайські фабрики минулого року влили у FSC майже 6 мільйонів доларів.⁽¹⁷⁵⁾

Проблема з цими компаніями не зводиться до оманливого маркетингу. Вони також беруть участь у поширеній схемі шахрайства, систематично маркуючи несертифіковану деревину – більшість її, ймовірно, має легальне походження – як таку, що походить із FSC-сертифікованих лісів. У 2018 році журналісти таємно, представившись потенційними покупцями, відвідали дев’ять китайських фанерних фабрик різного масштабу, кожна з яких експортувала свою продукцію до Європи. Сім з них відкрито призналися в тому, що ставлять логотип FSC на партії несертифікованої деревини. Крім того, співробітники компанії припустили, що європейські імпортери знали про це і навіть заохочували таку шахрайську схему.⁽¹⁷⁶⁾ Подібне шахрайство виявили представники НУО, які під прикриттям займалися вивченням інших ланцюгів постачання, хоча метою їхнього розслідування це шахрайство не було. Наприклад, одна із китайських компаній з виробництва підлогового покриття, яка торгує зі Сполученими Штатами, запропонувала нанести маркування FSC на незаконну деревину в обмін на 10-відсоткову націнку.⁽¹⁷⁷⁾

Ці випадки майже напевне є верхівкою айсберга. База даних FSC містить понад 6500 китайських фірм, сертифікати FSC «Ланцюг постачання» яких стали недійсними або були відкликані достроково, та ще 300, дію яких призупинено.⁽¹⁷⁸⁾ Однак, відсутність прозорості у системі FSC означає, що неможливо визначити, скільки з них було скасовано внаслідок шахрайства. Хоча FSC вимагає від органів сертифікації та «Міжнародного акредитаційного сервісу» (ASI), що за ними наглядає, публікувати відкриті звіти про аудити FSC-сертифікованих лісів, ця вимога не поширюється на сертифікати «Ланцюг постачання».

Крім того, FSC не займається проблемою такого шахрайства через тиск зі сторони представників галузі. На даний час FSC не відслідковує обсяги деревини на її шляху від лісу до потрапляння на полиці, а це унеможливлює проведення систематичної оцінки можливих обсягів шахрайства. Для вирішення цієї проблеми, у 2013 було створено нову «Онлайн-платформу FSC-заяв». На ній компанії могли подати дані про обсяги виробництва, закупівель та продажу FSC-сертифікованої деревини, що дозволяло порівняти ці дані та впевнитися, що FSC-сертифікованої деревини було продано не більше, ніж заготовлено. Спочатку FSC мала намір зробити цю систему обов’язковою, але після бурхливої реакції лобістів галузі вона поспішно відступила і зробила її добровільною. Зіткнувшись з імовірністю викриття систематичних шахрайських дій внаслідок внесення даних, більшість компаній, що й не дивно, вирішили не завдавати собі клопоту. Через низьку активність, у січні 2019 року FSC оголосила про закриття платформи.⁽¹⁷⁹⁾ Нова, полегшена – і також добровільна – система верифікації операцій також закрилася трохи більше, ніж через рік, знову ж таки через невелику кількість компаній, які нею користувалися.⁽¹⁸⁰⁾

Незаконні рубки, порушення прав людини та нищення пралісу

Навіть якщо деревина, яку ви купили у «FSC-постачальника», справді походить з FSC-сертифікованого лісу, це ще не означає, що все чесно. Відома шокуюча кількість випадків, коли FSC-сертифіковані компанії були замішані у незаконній лісозаготівлі, знищенні цінних пралісів та порушенні прав людини.

Чимало таких випадків стосуються басейну річки Конго у центральній Африці, де знаходяться найбільш горезвісно корумповані країни у світі. Перш ніж Скотт Пойнтон розчарувався у FSC, його фірма відіграла важливу роль в отриманні FSC-сертифікації першою лісозаготівельною компанією в Африці – CIB з Республіки Конго. У процесі, Пойнтон тісно співпрацював із тодішнім міністром сільського господарства, Анрі Джомбо. FSC почала активно підтримувати Джомбо, описуючи його на своєму веб-сайті як «приємного та щирого чоловіка», який «присвятив своє житті служінню лісам та сталому управлінню».⁽¹⁸¹⁾ Під час пафосної прес-конференції у 2015 році Джомбо підписав угоду про співпрацю з директором FSC Кімом Карстенсеном.⁽¹⁸²⁾

Однак, у 2019 році з’явилися докази участі доброго друга FSC у систематичних правопорушеннях і корупції у вищих ешелонах влади. Вищі посадові особи одної з найбільших лісозаготівельних фірм Конго розповіли інспекторам Агентства екологічних розслідувань, які працювали під прикриттям, що багато років регулярно носили Джомбо хабарі – повні валізи грошей – за його допомогу в уникненні санкцій за постійне порушення лісового законодавства і незаконне отримання прав на лісозаготівлю.⁽¹⁸³⁾ Після публікації звіту Агентства екологічних розслідувань блискуча характеристика на Джомбо непомітно зникла з веб-сайту FSC.⁽¹⁸⁴⁾

У той же час, розслідування виявили збільшення випадків незаконного полювання на диких тварин на ділянках, де FSC-сертифікована компанія CIB почала лісозаготівлю промисловим способом, а водія одного із лісовозів компанії ув’язнили за контрабанду слонової кістки.⁽¹⁸⁵⁾ У 2011 році заяви аудиторів FSC про лісозаготівлю компанією сталим способом перетворилися на посміховисько, коли CIB під час інтерв’ю визнала, що обсяг заготівлі цінних порід на її концесіях значно зріс.⁽¹⁸⁶⁾ У 2016 році одна з найбільших лісових пожеж, що будь-коли траплялися у тропічних лісах центральної Африки, знищила тисячі гектарів лісу, вирубленого за попередні кілька років іншою FSC-сертифікованою лісозаготівельною фірмою з Конго, IFO. Розслідування виявило, що осередки займання знаходилися вздовж старих лісовозних доріг.⁽¹⁸⁷⁾

І CIB, і IFO отримали сертифікат FSC, незважаючи на участь у лісозаготівлі та деградації «малопорушених лісових територій» (МЛТ) – останніх недоторканих ділянок лісу, які залишилися на планеті. Хоча давно відомо, що така лісозаготівля є виснажливою та несталою, FSC дозволяє фірмам, які проводять заготівлю на таких територіях, залишатися сертифікованими. У 2017 р. наукове дослідження показало, що деградація МЛТ у басейні річки Конго було значно більше виражена у межах FSC-сертифікованих ділянок, ніж поза ними.⁽¹⁸⁸⁾ На той момент, діяльність FSC-сертифікованих лісозаготівельних фірм у регіоні спричинила деградацію півмільйона гектарів МЛТ.⁽¹⁸⁹⁾ У той же час, Грінпіс опублікував докази обширних ділянок суцільних рубок, дозволи на які було видано у межах FSC-сертифікованих лісів у Росії.⁽¹⁹⁰⁾ Громадська організація намагалася добитися від FSC заборони на лісозаготівлю на МЛТ під час її Генеральної асамблеї у 2014, але внесену в результаті пропозицію було пом’якшено під тиском представників деревообробної галузі, а присутні описали її як «повну пробілів».⁽¹⁹¹⁾

У той час, як утримувачі сертифікатів FSC у Республіці Конго радісно спричиняли деградацію МЛТ та займалися виснажливою лісозаготівлею, їхні сусіди з Демократичної Республіки Конго займалися значно гіршими справами. У квітні 2011 року мешканці місцевого села заблокували діяльність компанії SIFORCO на знак протесту проти недотримання фірмою своїх попередніх обіцянок побудувати школу та клініку. Поліція, яку викликала компанія, щоб розігнати протест, рознесла все вщент. За повідомленнями, кілька осіб було побито і заарештовано, шість жінок (у т.ч. троє неповнолітніх) згвалтовано, а майно знищене та спалене. Один селянин помер у результаті отриманих під час розгону травм.⁽¹⁹²⁾ Незалежне розслідування зробило висновки про опосередковану причетність SIFORCO. Компанія заплатила поліції та надала їй транспорт.⁽¹⁹³⁾ Ще один гігант лісозаготівлі з Демократичної Республіки Конго, SODEFOR, також отримав FSC-сертифікацію «контрольованої деревини» у 2010 році, незважаючи на свою участь у порушеннях прав людини, а також нищенні лісів високої природоохоронної цінності. Орган, який займався сертифікацією, не провів навіть базових перевірок.⁽¹⁹⁴⁾

Більш нещодавні випадки з інших куточків світу надають нові і нові докази серйозних структурних недоліків FSC. Правила FSC вимагають розриву стосунків («дистанціювання») від будь-якої фірми, яка має стосунок до серйозних правопорушень, наприклад, порушення прав людини, незаконної лісозаготівлі чи суцільної рубки значних ділянок цінного лісу. Це є обов’язковим, навіть якщо такі правопорушення вчинені поза межами сертифікованих лісів, але компанією, пов’язаною з FSC утриманням її сертифіката. За останні роки чимало великих фірм було виключено з FSC за порушення цього та інших правил, але жодне виключення не було результатом планових перевірок органу сертифікації чи аудитора FSC. У кожному з випадків для того, щоб домогтися дій зі сторони FSC, потрібна була скарга НУО щодо явних неодноразових фактів незаконних дій сертифікованих компаній.

У 2019 році FSC розірвала стосунки з Jari Group, одним із найбільших експортерів продуктів деревообробної галузі у Бразилії, після того, як розслідування незалежної комісії виявило, що фірма мала стосунок до незаконної лісозаготівлі та порушила права місцевих общин, які проживають на FSC-сертифікованих територіях.⁽¹⁹⁵⁾ Звинувачення фірми у неналежному ставленні до місцевих общин були озвучені органам сертифікації ще у 2012 році, але тоді жодних дій у відповідь не відбулося. Дію сертифіката призупинили лише у 2015 році, коли Грінпіс довів до відома FSC, що внаслідок операції екологічної поліції Бразилії було виявлено вчинення Jari систематичного шахрайства та «відмивання» деревини, а також рубку джунглів в охоронній зоні для побудови перевалочного пункту лісоматеріалів. Звіт інспекції підтвердив, що провина Jari була «безсумнівною», але у ньому не пояснювалася попередня бездіяльність аудиторів та відмова ідентифікувати порушення прав місцевої общини, а також чому їхні висновки відрізнялися від висновків органу сертифікації FSC, який скасував призупинення дії сертифікату Jari у 2017.

SGS, швейцарський орган сертифікації FSC, який таємниче не помітив незаконних дій у Великому Бичкові, роками був фігурантом регулярних скандалів. Наприклад, в Індонезії аудитори SGS не побачили більш ніж достатньої кількості загальнодоступної інформації про те, що фірма, яка проходить сертифікацію, займалася суцільною рубкою значних ділянок тропічного пралісу. До моменту, коли FSC вимушена була провести розслідування в результаті отримання офіційної скарги від ГО Mighty Earth, компанія – Korindo – встигла знищити 30 000 гектарів. Це вп’ятеро більше, ніж площа Манхеттена.^(196a)(196b)

У той час як у справі Korindo фігурувала широкомасштабна діяльність компанії, чимало інших прикладів серйозних непомічених порушень включають саму FSC-сертифіковану діяльність. Виявилося, що SGS дивним чином пропустила цілий ряд серйозних правопорушень під час сертифікації лісозаготівельної фірми в Гуяні. У цьому випадку всі порушення стосувалися сертифікованої території.⁽¹⁹⁷⁾ Зовсім недавно, у 2015, з’явилися резонансні докази масштабної незаконної лісозаготівлі та купівлі нелегальної деревини одною з найбільших лісопилок Європи, австрійською компанією Holzindustrie Schweighofer. Фірмі пред’явлено звинувачення у тому, що вона головний винуватець бурхливих незаконних та виснажливих рубок в Румунії, де знаходяться одні із найбільш збережених у Європі пралісів. Керівників компанії зняли на відео під час оперативного заходу за участі ГО «Агенція екологічних розслідувань» (Environmental Investigation Agency), коли вони схиляли потенційного постачальника до порушення законодавства, щоб забезпечити для них більші обсяги деревини. Перевірки, проведені румунськими посадовцями, виявили 165 000 кубометрів незаконної деревини, яку Schweighofer отримала лише з одного румунського повіту.⁽¹⁹⁸⁾

Після отримання офіційної скарги від WWF, FSC змушена була провести розслідування і найняла незалежну інспекцію, яка підтвердила отримання Schweighofer деревини з національних парків, знищення лісів високої природоохоронної цінності та торгівлю незаконними лісоматеріалами. Хоча не вся деревина, про яку йшлося, мала сертифікацію FSC, але значна частина все ж мала. Розслідування виявило, що деякі із FSC-сертифікованих румунських лісів Schweighofer постраждали від корумпованих шахрайських операцій з землею, а отже, деревина, яка походить з них, має вважатися незаконною.⁽¹⁹⁹⁾ Судові засідання у цій справі тривали багато років до сертифікації цих лісів. В одному з випадків, особи, причетні до справи, були визнані винними і ув’язнені, але ліс так і не втратив FSC-сертифікату. Власник Schweighofer навіть визнав за кілька років до того, що незаконні рубки зустрічаються з однаковою частотою як у FSC-сертифікованих лісах, так і в несертифікованих. Це не завадило компанії виступити із «брехливими та надзвичайно оманливими» заявами, в яких йшлося про те, що її FSC-сертифікат «Ланцюг постачання» дивним чином стосується усіх закупівель деревини, включаючи несертифіковані.⁽²⁰⁰⁾

Замість того, щоб провести розслідування упущення аудиторами цих порушень протягом багатьох років, висловити жаль з приводу існування таких інцидентів чи зробити спробу навчитися на своїх помилках, FSC дивним чином представляє їх як доказ того, що її системи є ефективними. У розділі свого щорічного звіту за 2018 рік, присвяченому «забезпеченню добропорядності» FSC заявила, що виключення Jari, Korindo та Schweighofer доводить ефективність Ради у визначенні та викоріненні порушників.⁽²⁰¹⁾ Утім, всі інциденти були викриті сторонніми. Власне, у кожному з випадків власна система FSC зазнала разючого провалу, не помічаючи явних тривожних сигналів. Крім того, їй знадобилися роки для того, щоб вжити хоч якихось реальних заходів, і FSC зі шкури лізла, щоб якомога швидше прийняти ці компанії назад, заявляючи, що політика асоціації не призначена для того, щоб бути «каральною».⁽²⁰²⁾

Навіть якщо сертифіковані компанії вчиняли доведені серйозні порушення, їм надто легко було обвести FSC навколо пальця і повернутися назад «у сім’ю». Індонезійський целюлозно-паперовий гігант, Asia Pulp and Paper (APP), був виключений у 2007 році, після викриття громадськими організаціями його участі у суцільних рубках на великих ділянках тропічних лісів, здебільшого незаконних. Наївно вважаючи, що компанії, незважаючи ні на що, можна довіряти, FSC оперативно почала переговори про повторний вступ фірми; лише тоді, коли журналіст після багатьох років розслідування почав аналізувати ці переговори, виявилося, що весь цей час APP продовжувала нишком вирубувати тропічний ліс через свої незареєстровані дочірні компанії. Незважаючи на внесення APP у чорний список, одна із її зареєстрованих дочірніх компаній також зуміла отримати сертифікацію FSC «Ланцюг постачання», і 7 років продавала FSC-сертифіковані записники провідній торговій марці канцелярських товарів у Сполученому Королівстві, аж доки її не викрили активісти екологічного руху.⁽²⁰³⁾

У ще одному кричущому випадку, який було виявлено майже випадково під час проведення розслідування для написання цього звіту, китайський експортер підлогових покриттів Dalian Xingjia досі є утримувачем сертифікату FSC «Ланцюг постачання»,⁽²⁰⁴⁾ незважаючи на гучний скандал у 2013 році щодо переробки незаконного російського дуба, заготовленого у цінному ареалі проживання сибірського тигра. Існує відео, записане прихованою камерою, на якому керівники материнської компанії хваляться незаконною лісозаготівлею, відмиванням незаконної деревини та підкупом російських посадових осіб.⁽²⁰⁵⁾ Результатом цієї справи стали штрафи на багато мільйонів доларів, накладені на покупця цієї фірми зі США, провідної фірми із виробництва підлогового покриття Lumber Liquidators.⁽²⁰⁶⁾

У 2015 році влада Перу і США спільно розпочали суворі каральні заходи проти горезвісного вантажного судна Yacu Kallpa, що підозрювалося у перевезенні незаконної деревини з Прру що США. Вражаюча частка – 91 відсоток – від усієї деревини, виявленої на борту під час одної з наймасштабніших облав в історії Латинської Америки – у результаті була визнана незаконною.⁽²⁰⁷⁾ До 2017 року Торговельний представник США розглянув докази проти одної з компаній з Перу, чию деревину було виявлено на борту, Inversiones La Oroza. Докази були достатньо вагомими, щоб уперше в історії застосувати положення з керівництва лісовим господарством торговельної угоди США-Перу і заборонити фірмі експорт деревини у США. Розслідування Торговельного представництва США підтвердило факти, виявлені НУО, прийшовши до висновку, що експортна діяльність La Oroza «не відповідала законодавству, положенням та іншим заходам Перу із заготівлі та продажу лісоматеріалів».⁽²⁰⁸⁾ Незважаючи на це все, Inversiones досі має дійючий FSC-сертифікат «Ланцюг постачання» і їй дозволено продавати деревину з логотипом FSC.⁽²⁰⁹⁾

Конфлікт інтересів в основі FSC

Німецькі журналісти, які проводили розслідування щодо FSC у зв’язку з викривальним документальним репортажем, який вийшов у 2018 році, відвідали Республіку Конго, де одне із джерел, залучених до процесу сертифікації, повідомило їм: «Я хотів скасувати сертифікат певної компанії, але після зустрічі з керівником цієї компанії він так розлютився, що я негайно виїхав з готелю. Тієї ночі я боявся за своє життя. Коли я розповів своєму начальнику про зустріч, він також розлютився і сказав, що я більше не інспектуватиму ці лісові концесії. Лісопромислові компанії платять гроші, щоб не втратити свою сертифікацію. Ми, лісові аудитори, є незалежними лише теоретично, але не на практиці. Оскільки на практиці ми їдемо на ділянку, проводимо перевірку – і нічого не змінюється. Компанії і далі продовжують заготовлювати значно більше деревини, ніж дозволено».⁽²¹⁰⁾

Такою є реальність сертифікації FSC «на передовій». Органи сертифікації змагаються за отримання замовлень від компаній, сертифікацію яких проводять, що призводить до «перегонів по нисхідній» – аж до самого дна стандартів. Співробітників органів сертифікації, які надто суворо дотримуються правил, залякують або звільняють; якщо правил дотримуються самі органи сертифікації, вони виходять з бізнесу. Те, що спостерігають НУО в Україні, сприймається як належне у всьому світі. Такі як Каунселл і Пойнтон роками намагаються привернути до цього увагу; вирішення цієї проблеми було одною із основних рекомендацій звіту «Торгівля довірою» за 2002 рік. Як сказав Пойнтон у 2015 році, «насправді, третьої сторони, незалежного аудиту в процесі сертифікації не існує. Незалежного у значенні відсутності прямих економічних відносин між органом сертифікації та компанією. Радше, процес сертифікації просякнутий глибоким конфліктом інтересів».⁽²¹¹⁾

Було внесені практичні рекомендації зі зміни систем FSC, які б допомогли усунути цей глибинний конфлікт інтересів, але їх ігнорували. Організація прямує вперед і, схоже, має на меті лише розширення за всяку ціну. Коли автори вже згаданого вище німецького документального репортажу про конфлікт інтересів почали вимагати пояснень у FSC, єдиною її реакцією було наголосити на ролі у системі «Міжнародного акредитаційного сервісу» (ASI) – органу, завданням якого є «контроль контролерів»: тримати органи сертифікації в рамках.⁽²¹²⁾ Однак, ASI надзвичайно рідко викривав серйозні порушення, якщо ніхто із зовнішніх спостерігачів не бив на сполох. Крім того, сам ASI зовсім не є незалежним, враховуючи те, що він на 100% належить FSC і остання є важливим джерелом його доходів⁽²¹³⁾, що призводить до ще одного конфлікту інтересів. Інформація про результати аудиторських перевірок сертифікатів «Ланцюг постачання» чи головних офісів органів сертифікації також залишається закритою.

Перешкоджання впливу законодавства

Проблеми FSC стають все більш і більш значущими. Лісозаготівельна промисловість залишається основним стимулюючим фактором вирубки та деградації лісів у всьому світі, що, у свою чергу, є причиною 10 відсотків парникових газів, які спричиняють зміну клімату.⁽²¹⁴⁾ У той час, як основна увага справедливо прикута до ролі великих сільськогосподарських фірм у стимулюванні суцільної рубки лісів, деградація лісів шляхом лісозаготівлі майже завжди є першим кроком, який зрештою призводить до перетворення лісу на сільськогосподарські угіддя. І навіть начебто сталі «вибіркові» рубки можуть значною мірою знизити зв’язування атмосферного вуглецю і, в результаті, призвести до втрати біорізноманіття.^(215a)(215b) Цей ризик є ще більшим у місцях незаконної лісозаготівлі або рубок в особливо цінних лісах.

Політичні діячі різних поглядів все більше починають усвідомлювати, що для вирішення неминучої загрози кліматичної катастрофи нам слід знизити споживання. Усі серйозні екологи підтримують політику «зменшення, повторного використання, переробки». Однак, FSC застрягла у застарілому способі мислення, з готовністю лобіюючи розширення бізнесу лісозаготівлі (за умови, що таке розширення отримує їхню сертифікацію), замість того, щоб спробувати приборкати нестримний апетит цієї галузі до нових джерел деревини. Це підхід не лише представників індустрії. У 2018 році преса опублікувала цитату члена правління FSC та колишнього головуючого, Тоні Себастіана, який заохочував усіх купувати більше первинного паперу.⁽²¹⁶⁾ Себастіан – один із представників екологічного руху у правлінні FSC board. Крім того, він підтримує відміну обмеження FSC на сертифікацію деревини з монокультурних плантацій, які з 1994 року були створені на місці природних лісів. Це потрібно для того, щоб дозволити горезвісним багатонаціональним гігантам лісозаготівлі із його рідного Саравака (Малайзія) отримати сертифікацію, незважаючи на те, що вони відповідальні за те, що, можливо, є найсерйознішою і найшвидшою втратою тропічних лісів усіх часів і народів.⁽²¹⁷⁾

Замість того, щоб допомагати лісам, FSC чим далі, тим більше загрожує їм, оскільки піддається тиску споживачів та невпинно зростаючих компаній, а також знижує вплив законів про легальність походження деревини, які були впроваджені за останні роки у країнах-споживачах деревини. Як відзначила ГО «Агентство екологічних розслідувань», спираючись на свій гіркий неодноразовий досвід: «На жаль, у надто багатьох куточках світу організації на зразок FSC просто сертифікують статус-кво. Це часто негативно впливає на будь-які значущі зусилля із проведення реформ задля захисту лісів у всьому світі, і натомість пропонує владі та компаніям лише видимість кращих практик ведення лісового господарства та лісозаготівлі».⁽²¹⁸⁾

Особливою перешкодою, на думку «Агентства екологічних розслідувань», є той факт, що з юридичної точки зору вимоги FSC зараз є м’якшими, ніж вимоги законодавства у більшості ринків споживання, наприклад, у ЄС та США. Такі закони вимагають від імпортерів лісоматеріалів проведення комплексної правової оцінки, що є достатньо суворою вимогою у ЄС з метою зниження ризику незаконної деревини до «незначущого» рівня.⁽²¹⁹⁾ Утім, це вимагає можливості відслідковування, знання про участь постачальника у незаконних діях та прозорості, яких системи FSC просто не надають. FSC не вимагає публікації карт для тих концесій, які сертифікує, і не докладає жодних зусиль, щоб відслідковувати деревину, добуту у них, незважаючи на те, що технології для відстежування є відносно дешевими та легкодоступними.⁽²²⁰⁾

Системи FSC не знижують ризик до незначущого рівня навіть у теорії, не кажучи вже про практику. І можливість відстежування є не єдиною причиною. У той час як влада різних країн і споживачі все частіше дотримуються «принципу обачності», FSC займає протилежну позицію. Випадки виключення, згадані вище, є рідкісними винятками. За 27 років існування FSC вона видала сертифікат «Ланцюг постачання» 42 388 фірмам, а ще 1726 фірм отримали сертифікати системи ведення лісового господарства⁽²²¹⁾; розслідування ж було відкрито щодо 13 компаній⁽²²²⁾ – це менш ніж 0,02 від загальної кількості. В Україні FSC відмовилася діяти у відповідь на офіційні звинувачення у масштабній корупції та нелегальній заготівлі, висунуті органами влади FSC-сертифікованим лісгоспам, заявивши, що може вжити дій лише у відповідь на винесення обвинувального вироку.⁽²²³⁾ Її широко розрекламована «Політика вступу» також містить вражаючу кількість доказів. Навіть якщо наявність більш вагомих доказів свідчить про те, що FSC-сертифікована компанія винна у резонансних злочинах на зразок незаконної заготівлі та порушення прав, FSC не може і не збирається її виключати.⁽²²⁴⁾

Закони на зразок Регламенту ЄС щодо деревини і лісоматеріалів (EUTR) та природоохоронний закон Лейсі (США) мають потенціал для перетворень на ринку деревини у всьому світі, але FSC постійно підриває цей потенціал. Хоча системи FSC в реальності не забезпечують відповідності, більшість компаній та чиновників із впровадження трактують їх як такі. Ці закони спричинили величезний підйом у сертифікації FSC. Наприклад, площа FSC-сертифікованих лісів в Україні подвоїлася за останні п’ять років, після того, як Регламент ЄС набув чинності.⁽²²⁵⁾ Фактично, кожна фірма, яка імпортує тропічну деревину до США та Європи, з гордістю рекламує свій сертифікат FSC, навіть якщо більшість її деревини не є сертифікованою. Майже у кожному випадку порушення цих законів, розслідуваному НУО за останні роки, фігурувала FSC-сертифікована деревина або FSC-сертифіковані компанії. Частково завдяки саме цим законам, FSC на даний час охоплює близько четвертини промислової лісозаготівлі у всьому світі^(226a)(226b), і, ймовірно, її частка у деревині, яка імпортується і продається у США та Європі, є значно вищою.

Крім того, FSC заміняє собою значущі реформи на лісистих територіях. ЄС роками працює з країнами-виробниками тропічної деревини, щоб впровадити ключові вдосконалення в управлінні лісовим господарством – наприклад, підвищення прозорості, надання громадянському суспільству ролі у прийнятті рішень, розтлумачення законів та використання технологій для відстежування деревини до джерела її походження. Регламент ЄС щодо деревини і лісоматеріалів повинен був допомогти заохотити ці країни робити кроки у цьому напрямку, заблокувавши доступ до надзвичайно прибуткового ринку ЄС тим, хто їх не зробить. Однак, у багатьох країнах ці зусилля загальмовано, і частково у цьому винна FSC.

У Габоні, де ЄС ціле десятиліття намагається впровадити відповідну двосторонню угоду, уряд, натомість, у 2018 р. оголосив, що вимагатиме отримання FSC-сертифікації усіма своїми концесіями, де відбувається лісозаготівля, не пізніше 2022 року. Ходять чутки, що сусід Габону, Республіка Конго, з якою також працює ЄС, планує вчинити так само. FSC заявила, що Габон не проводив з нею консультацій під час прийняття рішення, але що вона рішуче підтримує амбіційні наміри уряду.⁽²²⁷⁾ Всі лісогосподарські підприємства в Білорусі – важливому джерелі деревини для ІКЕА, де корупція у вищих ешелонах влади «чиниться безкарно», а хабарі є звичними⁽²²⁸⁾ – мають FSC-сертифікацію.⁽²²⁹⁾

Замість того, щоб вирішувати цю проблему, як FSC, так і ІКЕА лобіюють зміни, які лише її поглиблять. Вони намагаються забезпечити «зелене світло» для FSC-сертифікованої деревини у Регламенті ЄС щодо деревини і лісоматеріалів, перетворивши її у привілейовану систему, у принципі чи на практиці.^(230a)(230b)

Найменше, що IKEA має зробити

Окрім кардинальної зміни своєї бізнес-моделі, є ще багато всього іншого, що IKEA може і має зробити, щоб вирішити проблеми, висвітлені в цьому звіті. Але, все ж, вона має мислити масштабно, якщо хоче дістатися до їх причин.

Заявлена ​​мета IKEA - циклічний бізнес до 2030 року. Але, хоча вона і передбачає зобов'язання створювати продукцію, придатну для переробки, мета не містить зобов'язання використовувати для виробництва товарів лише вторинну сировину. Натомість політика IKEA передбачає, що деревина, сертифікована FSC, є "поновлюваною", а тому вже відповідає її цілі.⁽²⁵²⁾ Як тільки вона досягне своєї мети - 100% первинної деревної сировини FSC, що може статися до кінця 2020 року, - вона вважатиме свою роботу виконаною. Але це хибне уявлення. Щоб бути по-справжньому циклічною компанією, IKEA має посилити свої амбіції і спробувати взагалі припинити використання первинної деревної сировини, починаючи з тієї, що походить із природних лісів.

Поки вона продовжує використовувати первинну деревну сировину, IKEA має докладати більше зусиль, щоб мінімізувати вплив таких дій на людей і планету.

Наслідки для IKEA у цьому звіті широкі, тому і рішення повинні бути такими. IKEA не може вирішити свою проблему, просто відмовившись від постачальників VGSM, Plimob чи Великого Бичкова, або припинивши купувати українську деревину. Певно, їй навіть не варто цього робити, принаймні у середньостроковій перспективі. Ці компанії є важливими роботодавцями в одній з найбідніших частин Європи. Вони, ймовірно, є жертвами настільки ж, наскільки злодіями у цій ситуації. Для фінансування свого розвитку Україні потрібно мати можливість продавати деревину та отримувати податки з продажу. Кейси в цьому звіті - це не погані «вівці» в загалом доброму стаді: вони є прикладами більш системних проблем, які, скоріш за все, неодноразово повторюються у багатьох інших місцях. Компанія IKEA споживає майже в десять разів більше деревини з Росії, аніж з України, і покладається на ті самі недосконалі системи FSC, щоб переконатися, що ті закупівлі - законні. Вона купує у п’ять разів більше деревини в Білорусі.⁽²⁵³⁾

Наразі IKEA не може покладатися на FSC для зменшення впливу своєї діяльності на ліси. Вона навіть не може покладатися на FSC, щоб переконатися, що її деревина була законно здобута, або щоб уникнути потрапляння своїх грошей до кишень корумпованих чиновників. Але вона також не зможе вирішити свою проблему, перейшовши на інше зелене маркування. Екологи єдині у своєму презирстві до таких конкурентів FSC, як PEFC та SFI, яких вони відкидають, називаючи "зеленим камуфляжем" (greenwash).⁽²⁵⁴⁾ Справді, наявні факти вказують на те, що, якби вони дозволили отримувати деревину за цими іншими схемами, то ризик найгірших зловживань ще б збільшився.

Натомість IKEA повинна діяти швидко, щоб очистити свої ланцюги постачання, використовуючи жорсткіші стандарти та жорсткіші і справді незалежні власні аудиторські перевірки, особливо в країнах з високим ризиком. Але вона може мати ще кращий результат, переконавши FSC вдосконалюватись.

Реформування FSC

Незважаючи на те, що деякі з представників нібито екологічного сектору, які працюють у FSC, також докладаються до невдач (див. текстову вкладку "Обертові двері" стосовно WWF), головна причина її невдач - тиск з боку промислового лобі. Перед своїм відходом з FSC у 2018 році, Грінпіс оприлюднив інформацію про те, що він назвав «червоним морем» голосуючих карт, якими масово махали представники галузі на конференціях FSC, блокуючи будь-яку спробу суттєвої реформи.⁽²⁵⁵⁾

Групи громадянського суспільства виявилися неспроможними змінити FSC зсередини чи ззовні. Щоб вона модернізувалася та була спроможна відповідати на виклики ХХІ століття, лісова промисловість, яку вона обслуговує, має її змусити це зробити. І ніхто не має більшого впливу, ніж IKEA - найбільший у світі споживач деревини, сертифікованої FSC, і один з найбільших прибічників та спонсорів FSC.