- Нова настанова щодо імпорту деревини з України стверджує, що ні офіційні документи на рубку, ні сертифікати FSC не гарантують відповідності законодавству ЄС щодо лісоматеріалів.
- Прийняття таких строгих вказівок вже давно вимагають ГО. Ці вказівки становлять офіційне визнання ЄС тих обмежень, які має Лісова Опікунська Рада у забезпеченні відповідності обов’язковим у ЄС стандартам законності.
- Такий розвиток подій матиме радикальні наслідки для багатомільйонної торгівлі лісоматеріалами між Україною та ЄС й підкреслює нагальну потребу реформування FSC і Державного агентства лісових ресурсів України.
Європейська комісія прийняла нову
настанову щодо імпорту деревини з України, у якій від
лісопромислових компаній вимагається застосувати нові комплексні заходи для підтвердження
законного походження придбаної ними деревини. Документ було прийнято на
засіданні європейських керівних органів, яким доручили впровадження Регламенту
ЄС щодо деревини і лісоматеріалів (EUTR), у грудні минулого року. Він є
офіційним визнанням зі сторони органів ЄС, відповідальних за обіг
лісоматеріалів, що для України деревина, сертифікована відповідно до схем на
зразок FSC [Лісова наглядова рада] сама по
собі не буде достатньою, щоб дотримати порогових стандартів» допустимого ризику
незаконності, передбаченого EUTR.
ЄС офіційно заявив, що скомпрометовані схеми «зеленого
маркування» FSC не
можуть гарантувати легальність деревини, і це може стати ключовим поворотним
моментом у зусиллях захисту безцінних українських лісів від незаконної
лісозаготівлі. Рішення, на прийняття якого пішло понад 2 роки, з’явилося після
звітів Earthsight, які
описують «зелене відмивання» FSC деревини, заготовленої незаконним способом і пов’язаної
з корупцією на високому рівні. Це знецінює вплив EUTR, метою якого є не дозволити
європейським покупцям несвідомо спричинити знищення лісів шляхом закупівлі
лісоматеріалів.
Настанова вплине на квітучу (і здебільшого нелегальну)
багатомільйонну торгівлю деревиною між ЄС і Україною, що потенційно матиме
серйозні наслідки для української економіки. Україна є найбіднішою країною
Європи, отож продаж лісоматеріалів є важливою частиною її економіки.
Крім того, нова настанова матиме величезні наслідки для
законності сертифікації в інших країнах-виробниках з високим рівнем ризику,
наприклад, у Бразилії та Росії, де державні органи також пов’язли в корупції та
беззаконні, і де для забезпечення легальності деревини надто часто покладаються
на скомпрометовані систем FSC. Імовірно,
очікуються подібні рішення про недоліки FSC щодо
цих згаданих країн. Як раніше
повідомила Earthsight, FSC повинна
негайно усунути конфлікти інтересів та інші недоліки у своїй структурі, щоб
мати можливість і надалі працювати.
Настанова також підіймає питання того, яку роль має
відігравати приватна сертифікація у відповідності стандартам майбутніх законів,
дебати про які тривають у ЄС. Для цього може знадобитися проведення комплексної
правової оцінки імпорту інших товарів, ризики для яких пов’язані з лісом,
наприклад, пальмової олії, сої, яловичини і шкіри.
Про що йдеться у настанові
У EUTR написано, що «задля визнання рекомендованих методів
у галузі лісівництва, у процедурах оцінки ризику може використовуватися
сертифікація або інша вивірена схема третіх сторін, до якої входить перевірка
відповідності чинному законодавству». З моменту набуття чинності законом у 2013
році відбулося зростання попиту на деревину, сертифіковану за схемами на зразок FSC. Однак,
подальші звіти Earthsight свідчать, що,
незважаючи на суттєві проблеми, деревина із маркуванням FSC
фактично отримала зелене світло у ЄС на багато років. Для підтвердження
відповідності EUTR установи та компанії більше
нічого не вимагали.
Нова настанова щодо України повторює попередній
висновок ЄС, що
незаконні рубки «з документами» є величезною проблемою в Україні. У ній
зазначено, що поширеними є нелегальні санітарні рубки, неправильне вказування
типу чи вартості деревини в офіційних договорах продажу, корупція та
використання фірм-одноденок для незаконної торгівлі лісоматеріалами.
Крім того, настанова містить зауваження, що в Україні
спостерігалися «порушення правил FSC, брак належного
залучення зацікавлених сторін до процесів перевірки FSC і
незадовільна робота перевіряючих». У ній сказано, що на
підприємствах, які мають сертифікацію FSC-FM [FSC Forest Management], спостерігалися
незаконні санітарні рубки, підкуп посадовців і нелегальний експорт деревини, «сертифікація
FSC-CW [контрольована
деревина] нездатна виключити корупційні ризики у зв’язку із високим рівнем
залежності від офіційної документації та самостійних декларацій
постачальників». У ній вказано, що, «незважаючи на такі нелегальні випадки, ці
ліси зазвичай не позбавляли сертифікації».
На основі вищевикладеного, у документі міститься такий
висновок:
- Ні офіційні українські державні документи, включаючи сертифікати походження, ні електронна система відстеження деревини на їхній основі не є достатніми, щоб мінімізувати ризик заготівлі нелегальних лісоматеріалів.
- Ні схема сертифікації FSC, ні
іншої приватної сторонньої сертифікації не гарантує достатніх мір із зниження
ризику, і операторам з ЄС, які хочуть виконувати вимоги EUTR, слід
вживати додаткових заходів.
У додатку до настанови вказано,
що такими заходами із зниження ризику можуть бути підтвердження інформації у
документах шляхом перевірки їхньої відповідності товару, перевірка «на
випередження» судових реєстрів і статтей у ЗМІ щодо звинувачень посадових осіб
лісгоспів і компаній України у корупції, перевірка веб-сайту Державного
агентства лісових ресурсів України на відповідність лісозаготівельних ділянок
інформації у документах на рубки, і перевірка зображень із супутника, щоб
переконатися, що рубка не відбувається поза дозволеними межами.
Настанова матиме серйозні наслідки як для імпортерів, які першими завозять українські лісоматеріали
на ринок ЄС, так і для наступних покупців товарів, виготовлених із цієї
деревини далі по ланцюгу постачання. У
той час як першим місцем призначення для імпортованої з України деревини часто
є великі лісопилки, які розташовуються у сусідніх з Україною країнах – Румунії,
Польщі, Словакії та Чехії, зрештою вона опиняється у компаній вартістю у багато
мільйонів доларів, які знаходяться у Західній Європі, а також у великих
публічних торгових марок, наприклад, ІКЕА. Чимало побутових товарів, що їх
повсякденно використовують громадяни ЄС, виготовлені з української деревини –
від меблів і паперу до будинків, у яких вони живуть чи одягу, який носять. Попередній звіт Earthsight показав,
що через великі обсяги використання української деревини у ЄС, країна стала
єдиним найбільшим окремим джерелом ймовірно нелегальної деревини у країни
Євросоюзу – більшим, ніж усі тропічні країни разом узяті.
Документ було прийнято кілька місяців тому, після того,
як минулоріч українські ГО
надіслали ЄС відкритого листа із проханням
вжити строгих заходів до України, які б визнавали обмеження сертифікації, та
посилити впровадження законодавства ЄС у справах за участі нелегальної деревини. Крім
того, настанова вийшла після публікації масштабного
звіту про недоліки FSC-сертифікації стосовно
української деревини, яку використовує ІКЕА, який Earthsight опублікував
минулого року.
Тара Ганеш, голова відділу розслідувань щодо лісоматеріалів
Earthsight, каже: «Те, що ЄС прийняв цей документ, свідчить, що у
питанні припинення нелегального імпорту деревини із українських лісів – деякі з
них останні в Європі – жарти закінчилися. Тепер аудиторії, перед якими стоїть
завдання дотримуватися EUTR, повинні взяти
приклад і значно посилити контроль за його дотриманням, караючи незгідні
компанії штрафами і вносячи повторних порушників у чорний список».
Речник Європейської комісії Нільс Боеллінг у своєму
коментарі повідомив Earthsight, що настанова у першу чергу
спрямована на «компетентні органи країн-учасниць, щоб досягнути спільного
розуміння ситуації в Україні, а також будь-кого, хто планує або вже здійснює
імпорт з України. Для українських державних органів і політиків – щоб вони мали
краще розуміння того, де їхній брак впровадження чинного законодавства і слабке
управлення спричиняє проблеми для їхніх експортерів/імпортерів з ЄС».
Коли регіонального директора FSC у Європі
попросили прокоментувати нову настанову, він, здавалося, визнав недоліки FSC, признавшись Earthsight, що «у
намаганні усунути ризики постачання з таких країн, як Україна, де операційне
середовище є складним і ризикованим, слід використовувати й інші інструменти на
додачу до сертифікації FSC».
«Партнери мережі FSC на всій території Європи, у т.ч. і в
Україні, можуть підтримати власників сертифікатів FSC у проведенні
додаткової комплексної правової оцінки. Однак, система FSC і/або підтримка зі
сторони партнерів мережі, у жодному разі не забирає відповідальність проведення
комплексної правової оцінки у компаній, які бажають постачати з України,
незалежно від наявності на матеріалах знаку FSC».
Системні проблеми з
сертифікацією вимагають системних рішень
У листопаді 2018, через п’ять
місяців після того, як перший звіт Earthsight про Україну потрапив у заголовки ЗМІ,
ЄС опублікував результати власного дослідження про стан української галузі лісового
господарства. Дослідження визнавало, що Державне агентство лісових ресурсів
України мало «значний нахил до корупції», і що ця корупція є «значно ширшою
проблемою», ніж тільки незаконні рубки.
Ми поспілкувалися з одним із авторів звіту ЄС, Стеллою
Боке, яка розповіла нам, що її обширні інтерв’ю, записані з українськими
чиновниками кількох департаментів у межах написання звітів, «відкрили нам очі».
Вона сказала Earthsight: «Ситуація з
незаконною лісозаготівлею в Україні надзвичайно погана. Це стосується
здебільшого «законних незаконних» рубок, усі офіційні документи на які
присутні. Від українських чиновників ми почули фразу «половина санітарних рубок
є необгрунтованими (незаконними)».
На запитання, чи трапляються такі незаконні дії менш
часто у сертифікованих лісах, вона сказала: «Коли ми запитували про це
представників одних із найбільших перевіряючих органів, нам сказали, що з точки
зору нелегальних рубок чи незаконного управління лісовим господарством різниці
між лісами із сертифікатом FSC та без
нього вони не бачать».
Майже усі ліси в Україні належать державі і страждають
від супутньої проблеми корупції, де державні лісові господарства мають знак FSC. У
своєму звіті влітку 2020 року Earthsight спілкувалася
із інсайдерами й активістами, які розповіли нам про неприродньо близькі
відносини між лісозаготівельними компаніями й перевіряючими FSC, коли
останні надто сильно бажають ігнорувати занепокоєння щодо охорони навколишнього
середовища.
FSC зауважила,
що її стандарти «не розроблені для протидії корупції». Однак, ми раніше
показували, як FSC в Україні лобіює послаблення
існуючих законів із захисту лісів. Зі своєї сторони, міжнародний офіс FSC називає
сертифікацію FSC «офіційно
визнаною» у системах правової оцінки, що ними послуговуються
компанії, що б у реальності дало зелене світло щодо застосування EUTR, як у
теорії, так і на практиці. Нова настанова щодо України демонструє, чому офіційне
визнання таких схем сертифікації на відповідність EUTR було б
катастрофою.
Єгор Гриник із ГО «Українська природоохоронна група» вже
багато років відслідковує нелегальні рубки та реакцію FSC в Україні. На
запитання про те, які кроки вживає FSC для покращення своєї роботи в Україні, він заявив,
що існують системні проблеми з FSC, які вимагають системних рішень.
«FSC в
Україні каже одне, а робить інше. Вона заявляє, що здійснила значні зміни, але
реальність відрізняється. Наприклад, вони видали заяву про
санітарні рубки у так званий «сезон тиші», кажучи, що санітарні рубки у цей
період вважатимуться значним порушенням. Однак, цьогоріч ми спостерігаємо
численні випадки таких порушень зі сторони лісогосподарств, сертифікованих FSC – і від FSC немає жодної
реакції. Це лише один із багатьох прикладів того, як FSC не змогла на
практиці виправити своїх помилок».
«Є багато проблем [з FSC]. Я би
сказав, що дві з них є основними. Перша – внутрішній конфлікт інтересів у FSC-сертифікації.
Лісозаготівельні компанії напряму платять аудиторам, які видають їм сертифікати
FSC. Звісно ж, усе
йде не так».
«Друга проблема – середовище, у якому працює FSC. Україна
– це країна з високим рівнем корупції та невідповідним впровадженням
законодавства. Жодна із систем сертифікації у поточному вигляді не зможе
належно працювати за таких обставин».
Незважаючи на постійні скандали, спричинені масштабною
рубкою лісу, порушення прав людини та відмивання деревини було виявлено у лісах
і компаніях із сертифікацією FSC, оскільки зелена марка здебільшого ігнорувала заклики до
серйозних змін, натомість догоджаючи лобістам-лісозаготівельникам. Сертифікуючі
органи FSC –
це конкуруючі компанії, яким платять безпосередньо їхні клієнти, що створює
«гонку по вертикалі», де той, хто найменш суворо застосовує стандарти, має найвищий
шанс отримати контракти. З тої ж причини органи сертифікації надзвичайно
неохоче позбавляють сертифікації компанії, які займаються нелегальною
діяльністю (тобто, своїх клієнтів). FSC-сертифіковані ланцюги постачання також є дуже
непрозорими, а звіти перевіряючих недоступні компаніям-власницям сертифікації
поставки деревини – стаття, яка становить важливе джерело доходів для FSC. Earthsight детально описала труднощі, з якими стикається FSC у всьому світі і
що вона повинна зробити, аби отримати законні права у звіті за 2020 рік - «Ліси
у пласкій упаковці».
Однак, замість того, щоб вжити заходів для реформування, FSC «вперлася рогом»
і продовжує діяти так, ніби недотримання домовленостей зі сторони підприємств,
сертифікованих FSC, є
випадковими окремими фактами, в яких вона не брала участь. Такі компанії, як
ІКЕА, як основні клієнти FSC, мають
величезний вплив на неї. На даний момент вони тримають перевагу над компанією, не
бажаючи використовувати важіль впливу для запровадження структурних змін в
організаціії. Ще буде видно, чи визнає Європейська комісія, що стандарти
сертифікації FSC є
нижчими, ніж потрібно, згідно з вимогами європейського законодавства, і чи
призведе це до глобальних змін зеленої марки.
Українська реформа означає більше легальної торгівлі
деревиною з ЄС
Хоча Боке (яка підтримувала прийняття нових
настанов, а також є представницею латвійського повноважного представництва EUTR) вітає
настанови як ключовий крок, однак вона попереджує, що якщо система лісового
господарства в Україні не зазнає кардинальних змін, оператори з ЄС будуть
фактично неспроможні забезпечити легальність імпорту деревини з країни. Боке
сказала Earthsight, «якщо
ніяких особливих змін не відбулося в Україні за останні кілька місяців, я
вважаю, що в Україні немає працюючої системи контролю лісів, а законодавство у
галузі керування лісовим господарство відсутнє, у той час як масштаб
нелегальної заготівлі (дії з управління лісовим господарством, які не
дотримуються правил) зі сторони є величезним».
«За таких обставин, для зменшення ризику для оператора чи
консультанта з іншої країни до невисокого, неможливо проводити рідкісні, раз на рік, виїзні перевірки. З цієї точки
зору я також не бачу різниці між наявністю у деревини сертифікації FSC та її
відсутністю. Наскільки мені відомо, аудитори FSC не діють
як інспектори лісу, які постійно відстежують нелегальні дії в лісах».
Крім того, вона попередила про можливу участь компаній ЄС
в корупційних схемах, що становить перешкоду ефективному застосуванню нових
вказівок.
«Ще одна ситуація, де вказівки не допомогли, якщо
оператор ЄС (чи його партнер в Україні) сам залучений до корупції чи якоїсь
форми нелегальної рубки в Україні. Наприклад, в Україні платять хабарі, щоб
отримати доступ до бажаної деревини», - каже вона. «У такому випадку, оператор
може мати чудову систему комплексної юридичної оцінки, але все ж імпортувати
нелегальну деревину, - пояснює вона. - Я часто чула анекдотичні історії про
такі ситуації, вони також згадані у звітах Earthsight».
В Україні прийняття настанови ЄС стало важливим
інструментом для учасників кампаній та прогресивних елементів в органах влади,
які намагаються реформувати Державне агентство лісових
ресурсів, незважаючи на постійний супротив
Агентства, повідомляють джерела.
Те саме лісове агентство, що отримує користь від продажу
деревини, отримало завдання визначити незаконні аспекти в українських лісах –
це становить величезний конфлікт інтересів, який, за словами ЄС та
екоактивістів, слід усунути. Недавно лісове агентство посунули під контроль Міністерства
навколишнього середовища та природніх ресурсів – крок, який вважався необхідним
для усунення глибокої корупції. Джерела повідомили Earthsight, що існує
значний спротив такому руху зі сторони Агентства, яке бажало б перейти під
управління Мінагрополітики, у якому корупція процвітає.
До того ж, ЄС продовжує суперечити сам собі у ставленні
до багатомільйонної торгівлі деревиною з Україною. Того ж місяця, коли було
прийнято настанову ЄС, експертна група
ЄС постановила, що заборона на експорт з України лісу-кругляка є
незаконною і суперечить двосторонній Угоді про Асоціацію між ЄС і Україною.
Звіт Earthsight за 2016 рік раніше показав, скільки фірм і
країн-учасниць ЄС, отримуючи кругляк, заборонений до експорту, одночасно
лобіювали ЄС для отримання допомоги у здійсненні тиску на Україну, щоб
скасувати заборону. Очевидно, ці спроби досягли успіху. ЄС заявив, що зараз
Україна повинна «зняти заборону якомога швидше».
Однак, якщо влада ЄС діятиме відповідно до власної нової
настанови щодо імпорту деревини, відміна заборони на кругляк не матиме значних
наслідків. За новою настановою майже неможливо імпортувати деревину з України
легально, чи то кругляк, чи лісоматеріали вищого ступеню переробки, і це не
зміниться, аж доки українська влада і FSC не впровадять зміни. У той же
час, впровадження ЄС незаконних справ, що стосуються деревини, ще слід удосконалювати,
досі не покарано жодного із основних імпортерів української деревини з високим
ступенем ризику, сказано у звітах Earthsight за 2018 та 2020
роки.
Внутрішня реформа агентства, яке контролює майже всю
заготівлю і продаж в Україні, і бурхливо опирається реформам, залишається
найважливішою проблемою, яку слід подолати на шляху до менш корумпованого
сектору лісового господарства і, відповідно, до більш легальної і стабільної
торгівлі деревиною з ЄС. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів
України потребуватиме постійної підтримки ЄС, а також збільшений бюджет, щоб
виконати це гігантське завдання. Як показала практика, сертифікація не є
заміною більш суворого управління у галузі лісового господартва у країні, тому
стоїть на роздоріжжі. У той же час, нова настанова ЄС чітко вказує, що для
України «якщо неможливо провести адекватні заходи зі зниження ризику, або якщо
ризик корупції і беззаконня, пов’язаних із поставкою деревини, все одно є
таким, яким не можна знехтувати, оператор повинен утриматися від розміщення
деревини і похідних продуктів на ринку ЄС».
У відповідь на запитання про те, як нову настанову
повинні використовувати органи ЄС, які хочуть розглянути справи про незаконний
експорт деревини в суді, Боеллінг заявив: [компетентні
органи] мають використовувати документи для перевірки операторів і дотримання
настанови операторами. Це не закон, але він є важливим інструментом для
компетентних органів у будь-яких юридичних справах, оскільки такий висновок
представляє спільну оцінку зі сторони компетентних органів усіх 27
держав-учасниць ЄС. Якщо ви вирішите суперечити усім державам-учасницям, у вас
має бути справді хороша аргументація!».
Ще стане зрозуміло, чи держави-учасниці дотримуватимуться
нової настанови – зокрема, ті, у яких могутня внутрішня економіка залежить від
стабільного постачання дешевої української деревини. Компетентний орган у
Німеччині вже зробив ключовий крок щодо найбільшого кінцевого споживача
української деревини в ЄС. Після його прийняття фабрики в Німеччині отримали
офіційне повідомлення про нову настанову, яку їм надали у перекладі на рідну
мову. Earthsight буде
уважно спостерігати, щоб упевнитися, що інші важливі держави-учасниці,
наприклад, Румунія, Польща, Австрія і Чехія візьмуть приклад.
